МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||
Амністія і помилування.
Судимість – це правовий наслідок засудження особи вироком суду до кримінального покарання. За своїм змістом вона виражається в такому стані особи, який пов'язаний з певними цивільно-правовими і кримінально-правовими обмеженнями: · у виборі професії (виду діяльності) і місця проживання; · в обов'язкові повідомляти про судимість в офіційних документах; · має кримінально-правові наслідки в разі .вчинення особою нового злочину. Після закінчення встановленого законом строку судимість погашається, якщо особа за цей час не вчинить нового злочину. Погашенням судимості скасовуються (анулюються) всі правові обмеження, і особа вважається такою, що не була судимою. Строки погашення судимості встановлені кримінальним законом. Тривалість строку судимості залежить від виду і тяжкості призначеного судом покарання: більш тяжке покарання має більш тривалий строк судимості. Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими, що не мають судимості, визнаються (ч.3 ст. 88 КК): · особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання; · особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання; · особи, які відбули покарання за діяння, злочинність і карність яких виключена законом. Частина 4 ст. 88 КК визнає такими, що не мають судимості, також осіб, які були реабілітовані. Погашення судимості – це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов. Головним з них є не вчинення особою протягом строку судимості нового злочину. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і не вчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов’язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість. Зняття судимості можливе лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст.89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Для зняття судимості згідно ст. 91 КК необхідні такі умови: · відбуття особою покарання у виді обмеження або позбавлення волі; · закінчення не менше половини строку погашення судимості; · встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості. Необхідна оборона - дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання (Ст. 36 КК). Захист при необхідній обороні визначається правомірним тільки тоді, коли шкода заподіяна особі, яка нападала, а не комусь іншому. Шкода при захисті може бути завдана нападаючому особисто - його здоров’ю, життю, майну. Завдання будь-якої шкоди третім особам не може бути визнане необхідною обороною. Якщо особа, яка захищалась, допустила помилку відносно нападаючого, то вона звільняється від відповідальності в разі сумлінної помилки, тобто коли вона дійсно не могла усвідомити такої помилки. Захист не може перевищувати меж необхідності. Заподіяна шкода нападаючому може бути визнана правомірною тільки у межах необхідності для захисту. Підстави необхідної оборони: · суспільно небезпечне посягання; · необхідність його негайного відвернення чи припинення. Перевищення, меж необхідної оборони -це умисне завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених КК (ст. 118 – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони і ст. 124 – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони). Оборона не може бути необхідною тоді, коли нападу ще немає (і немає реальної загрози нападу), а також і тоді, коли нападу вже немає, тобто напад явно, безперечно і безсумнівно уже закінчено. Підставою необхідної оборони є наявність таких посягань:: · напад озброєної особи; · напад групи осіб; · протиправне насильницьке вторгнення в житло чи інше приміщення. Крайня необхідність – це вимушене заподіяння шкоди право охоронюваним інтересам з метою усунення загрожуючої небезпеки, якщо вона в дані обстановці не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена (Ст. 39 КК). Умови крайньої необхідності: загрожуюча небезпека законним інтересам: реальна і наявна. Небезпека створює безпосередню загрозу заподіянню шкоди, чи коли заподіяння шкоди вже почалося. Небезпеку, що породжує стан крайньої необхідності, створюють: · дії сил природи - повінь, пожежа, блискавка та інші лиха; · фізіологічні і патологічні процеси голод, хвороба; · напад тварин - диких чи домашніх, які нападають самі, без впливу людей; · дії людей - малолітніх, неосудних, якщо про це відомо тому, кому вони загрожують. . Особа, що заподіяла шкоду в станікрайньої необхідності, зобов'язана відшкодувати цю шкоду потерпілому згідно нормам Цивільного Кодексу України. Враховуючи обставини події, суд може перекласти цей обов'язок на особу, в інтересах якої ця шкода була заподіяна. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони:
Читайте також:
|
||||||||||||||||
|