Маркетингова стратегія

Види функціональних стратегій та основні елементи організації їх розробки

Елементи функціональної стратегії

Загальні чинники

Крім того, функціональні стратегії розробляються з урахуванням наступних загальних чинників:

змісту діяльності підприємства;
взаємозв’язку змісту та напрямку впливу конкретної служби на досягнення місії та конкретних цілей підприємства в цілому;
характеру впливу виконання робіт кожною службою на розвиток чи занепад підприємства в цілому;
меж функціональних служб та сфер інтересів, що перехрещуються;
сильних і слабких сторін в діяльності окремих функціональних служб, у їх взаємодії;
наявності вузько специфічних інтересів і підходів та конфлікту інтересів у розв’язанні загальних проблем підприємства;
збалансованості інтересів підприємства і функціональних служб, між напрямками розвитку фірми в цілому і компетенцією фахівців, які є виконавцями окремих функцій, їх професіоналізмом, етичними нормами, підприємницьким духом тощо.

Функціональні стратегії інколи називають субстратегіями.

До структури функціональної стратегії входять наступні елементи:

а) цілі даної функціональної служби узгоджені по вертикалі і горизонталі, тобто з цілями підприємства та інших функціональних підрозділів;

б) характеристика існуючих і потенційних умов середовища діяльності служби;

в) параметри корпоративної і конкурентних стратегій, які має забезпечувати служба;

г) основні напрямки їх розв’язання, тобто, напрямки діяльності служби за різних сценаріїв розвитку подій;

д) послідовність і взаємоузгодженість розв’язання завдань;

е) перелік основних заходів по забезпеченню цілей і завдань.

Маркетингова стратегія є визначальною серед інших функціональних стратегій.

Маркетингова стратегія визначає найефективніші маркетингові заходи, які забезпечують реалізацію корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства. Йдеться про способи просування товару на відповідні ринки, товарну і цінову політику, канали розподілу товару, форми стимулювання збуту, організацію рекламних кампаній тощо.

Специфічні завдання маркетингової стратегії: формування цільових ринків, вибір номенклатури та асортименту продукції, ведення цінової політики, організація системи збуту, форм продаж, реклами тощо.

Маркетингова стратегія набирає форми маркетингового плану (програми), що є базовим документом, який регулює і координує діяльність всіх підрозділів і функціональних служб підприємства з метою їх ефективної діяльності на ринку в руслі корпоративної і конкурентних стратегій підприємства. Такий план умовно можна розділити на три розділи: цілі та завдання маркетингу, стратегія маркетингу (загальна і за конкретними ринками) і бюджет маркетингу.

2. Виробнича (операційна) стратегія

Виробнича стратегія – це така функціональна стратегія, яка забезпечує досягнення певних рівнів розвитку виробництва (по обсягах, номенклатурі, якості, ефективності, технології) відповідно до вимог корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій, особливо маркетингової.

Основні завдання виробничої стратегії можна звести до наступних:

планування виробництва відповідно до корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства;
створення системи контролю за реалізацією виробничих планів і завдань по стратегічних строках;
раціональне використання виробничих фондів, зростання фондовіддачі;
раціональне використання особистого фактору виробництва і зростання продуктивності праці;
систематичне оновлення техніки і обладнання;
оновлення технологій, постійне освоєння ресурсозберігаючих технологій;
вдосконалення організації виробництва;
вдосконалення організації праці та її оплати;
покращення умов праці;
економія ресурсів, зниження собівартості продукції;
інтенсифікація виробництва;
розвиток мотиваційних механізмів і інші завдання.

Фактори, що впливають на формування виробничої стратегії:

вимоги корпоративної, бізнесової і функціональних стратегій, в першу чергу маркетингової;
наявні ресурси, їх якість і джерела їх поповнення в перспективі;
угоди, замовлення на продукцію;
технологічний рівень і можливості модернізації;
рівень персоналу управління і трудових ресурсів та можливості його підвищення;
гнучкість виробництва, швидкість переобладнання на випуск нової продукції різної кількості і якості;
організаційна структура управління та культура;
природно - географічні умови та інші фактори.

Залежно від стану середовища, конкурентної і маркетингової стратегій, можливі наступні альтернативні виробничі стратегії:

1. Повне задоволення попиту – стратегія, що передбачає виробляти стільки, скільки потребує ринок. А оскільки ринок коливається, то і виробництво при такій стратегії піддається суттєвому коливанню, що тягне за собою відомі труднощі: затрати високі, значні запаси готової продукції на складах т.д

2. Орієнтація на середній попит. При такій стратегії в періоди скорочення попиту запаси на складах суттєво зростають, зате в періоди зростання попиту він відразу задовольняється за рахунок цих запасів.

3. Орієнтація на мінімальний попит – запаси нереалізованої продукції відсутні, зате можливе недовантаження потужностей, коливання виробництва і таке інше.

4. Орієнтація на повне використання виробничого потенціалу з врахуванням його постійного вдосконалення (модернізації, технічного переоснащення, реконструкції, т.д.).

5. Створення нового або частково нового виробництва – на вимогу корпоративної чи конкурентної стратегії.

6. Орієнтація на суттєві зміни технології – якщо існуюча явно застаріла, а конкурентні стратегії вимагають її оновлення.

7. Суттєві зміни в організації виробництва – знову ж таки на вимогу корпоративної чи конкурентних стратегій (зміна спеціалізації, конверсія, диверсифікація, оптимізація

розміщення виробництва по підрозділах і в географічному плані тощо), що тягнуть за собою радикальні зміни в номенклатурі, обсягах виробництва і т.д.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Панелевози	\|	Фінансова стратегія підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.