Плати за користування надрами з метою, не пов'язаних з

видобутком корисних копалин.

Під використанням надр для видобутку корисних копалин варто розуміти геологічне вивчення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також безпосередній їхній видобуток.

Всі корисні копалини за своїм значенням ділять на копалини загальнодержавного й місцевого значення. Перелік корисних копалин загальнодержавного й місцевого значення затверджується КМУ з подачі спеціально вповноваженого органа виконавчої влади по геологічному вивченню й забезпеченню раціонального використання надр.

Під використанням надр, не пов'язаних з видобутком корисних копалин варто розуміти:

1) будівництво й експлуатацію підземних споруджень для

зберігання нафти, газу й інших матеріалів;

2) поховання шкідливих речовин і відходів виробництва й

скидання стічних вод;

3) створення геологічних територій і об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, пам'ятники природи, лікувальні установи та ін.).

Спеціальне використання надр, що передбачає одержання доходу є платним.

Платниками плати за користування надрами для видобутку корисних копалин є суб'єкти господарювання (юридичні й фізичні особи) які одержали право користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів у межах конкретних ділянок надр із метою здійснення господарської діяльності по видобутку корисних копалин. (такий дозвіл дається юридичним і фізичним особам, що мають спеціальну кваліфікацію, матеріально-технічні й економічні можливості для користування надрами).

До об'єктів оподатковування відносять:

1) обсяг корисної копалини, добутого з надр на території України, а також з відходів гірничодобувного виробництва;

2) обсяг погашених запасів корисних копалин, під якими розуміють суму обсягів добутих корисних копалин і фактичних їхніх втрат у надрах під час видобутку.

Базою оподатковування може бути:

1) вартість добутих обсягів у звітному податковому періоді -

для корисних копалин, ставки по яких установлені у відсотках до вартості;

2) обсяг добутих копалин - ставки по якихустановлені в абсолютному

вартісному вираженні , у гривнях із копійками за одиницю погашених запасів і добутих корисних копалин.

До ставок застосовуються коригувальні коефіцієнти залежно від виду корисних копалин і умов його видобутку.

Порядок розрахунку:

1) якщо ставка встановлена в %, сума до сплати визначається

помноженням обсягу (кількості) відповідного виду добутої корисної копалини навартість одиниці цього виду наставку плати та на коригувальний коефіцієнт.

Вартість одиниці відповідного виду добутої корисної копалини може визначатися за фактичними цінами реалізації (різниця між доходом від реалізації й видатками, пов'язаними з доставкою, ділена на обсяг реалізованої продукції), або по розрахунковій вартості.

2) якщо ставка встановлена в абсолютній величині (у гривнях )

помноженням обсягу (кількості) відповідного виду добутої корисної копалини навартість одиниці цього виду наставку плати та на коригувальний коефіцієнт або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр на ставку та на

коригувальний коефіцієнт.

Об`єктом обчислення є обсяг видобутих корисних копалин та обсяг погашених в надрах запасів корисних копалин.

Обсяг добутих корисних копалин платник самостійно вказує в журналі обліку добутих корисних копалин.

Обсяг погашених запасів визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності (форми 5-гр; 8-гр; 70 – ТП; 71- ТП та ін.), підтвердженої обліковими матеріалами геолого - маркшейдерської документації.

При проведенні перевірки підприємства з`ясовуються наступні питання:

1) наявність дозволу (ліцензій) на користування надрами;

2) своєчасність подання податкової звітності з податку;

3) правильність застосування ставок та коефіцієнтів до ставок податку;

4) правильність застосування індексів інфляції при обчисленні плати;

5) повнота та своєчасність сплати визначеної суми плати до бюджету.

Для ефективності проведення перевірки, податковим органам необхідно

шляхом звірення даних регіональних державних інспекцій охорони надр і геолого - маркшейдерського нагляду із даними річних розрахунків визначити правильність відображення об’єкту оподаткування.

Платники плати, за користування надрами з метою, не пов'язаних з видобутком корисних копалин є юридичні й фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, що використовують у межах території України ділянки надр для:

1)зберігання природного газу, нафти й інших рідких нафтопродуктів;

2) витримки виноматеріалів, виробництва й зберігання винопродукции;

3) вирощування грибів, овочів, квітів і інших рослин;

4) зберігання харчових продуктів, промислових і інших товарів, речовин і матеріалів;

5) здійснення інших видів господарської діяльності.

Об'єктом оподатковування є обсяг використовуваного підземного простору (ділянок):

1) для зберігання природного газу, газоподібних продуктів - колектори;

2) для зберігання нафти й інших рідких нафтопродуктів - спеціально створені й існуючі гірські вироблення, а також природні порожнини - печери;

3) для витримки , зберігання продуктів, вирощування грибів, овочів, квітів - площа підземного простору, надана в користування.

Ставки встановлюються окремо для кожного виду користування надрами в гривнях на рік до одиниці виміру підземного простору залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки при їхньому використанні.

Податкова звітність - Податковий розрахунок по платі за користування надрами, який подається податковому органу з урахуванням квартального звітного періоду.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водним кодексом України передбачено, що водокористування в Україні може бути загальним або спеціальним (ст.46 ВКУ).	\|	Перевірка екологічного податку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.