• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Література

Основна:

1. Базілінська О.Я. Макроекономіка. Навчальний посібник – К. ЦУЛ. 2005 – с.58. –75.

2. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во «Знання», КОО, 2004. – С. 131-149.

3. Круш П.В., Тульчинська С. О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. – К.: Політехніка, 2004 – С. 44-52.

4. Панчішин С.М. Макроекономіка. Навчальне видання. – К.: Либідь. 2001 – с. 329-348.

5. Савченко А.Г. та інші Макроекономіка. Підручник К.: Либідь 1999 – с. 68-77.

6. Харкянен Л.В. Макроекономіка. Навчальний посібник. К.: 2006 – с.36-38.

Додаткова:

1. Озель М. Інфляція як один з основних показників макроекономіки. Вісник НБУ. – 2000. - №7. – с.43

2. Мельник О. Антиінфляційна політика як фактор економічного зростання в Україні // Банківська справа – 2000. №3 с.11

3. Базилевич В.Д. , Баластрик Л.О. Макроекономіка Навчальний посібник К.: Атака 2002. –с.243-272.

Тема 7. Споживання домогосподарств

План лекції

1. Ринок благ і споживчі витрати

2. Споживання і заощадження як функції доходу

План семінару

1. Ринок благ і попит домашніх господарств.

2. Функція споживання та її характеристика.

3. Функція заощадження.

4. Залежність споживання і заощадження від доходу.

Мета вивчення теми – дати студентам комплекс знань про формування ринку благ, концепцію споживання та заощадження, визначити чинники, що впливають на їх обсяг розкрити модель простого мультиплікатора витрат.

Об’єктом характеристики категорії споживання і заощадження виступає приватна економіка закритого типу. Це означає, що в загальній характеристиці витрат відсутні державні витрати і витрати на чистий експорт. За цих умов ВВП визначається як сума С+І. Де С – витрати домашніх господарств на придбання товарів та послуг, І – сума інвестиційних витрат.

1. Розглядаючи перше питання звертаємо увагу на те що, однією з ланок сучасних макроекономічних моделей є ринок благ. Структурно-логічна схема викладання першого питання має загальний вигляд (рис. 1).

Будь який національний ринок складається з певних окремих ринків. Умовно можна сказати що він включає ринок товарів та послуг, ринок науково-технічної продукції, ринок робочої сили, фінансовий ринок, тощо. Кожен з перелічених ринків має свою систему організації.

Сама структура споживчих витрат є змінною і на цю зміну впливає багато факторів.

Інвестиційний попит – це попит підприємницького сектора на блага для відновлення зношеного капіталу і збільшення реального капіталу.

Рис. 1. Структура національного ринку

Основою взаємодії фірм та домогосподарств на ринку благ є пропорція, в якій доход (У) розподіляється на споживання (С) та заощадження (S).

У=С+S

Споживання представляє собою індивідуальне та сумісне використання споживчих благ, яке направлене на задоволення матеріальних та духовних потреб людей. Його величина залежить від доходу.

Заощадження – економічний процес, пов’язаний з інвестуванням. Це – частина доходу, яка залишається невикористаною після відрахування коштів у фірм на поточні виробничі потреби, а у домашніх господарств – на споживчі потреби.

Розподіл доходу (Y) на споживання (С) і заощадження (S) здійснюється економічними суб’єктами з урахуванням:

- по-перше, переваг між поточним споживанням і майбутнім споживанням;

- по-друге, діючої ставки процента.

2. Розглядаючи друге питання «Споживання і заощадження як функції доходу» - звернемо увагу на структурно-логічну схему взаємодії споживання і заощадження:

Рис. 2. Структурно-логічна схема викладення другого питання лекції

Оптимізація макроекономічних пропозицій досягається через механізм попиту і пропозиції. Розглянемо проблему узгодження попиту і пропозиції відповідно до власників капіталу і робочої сили.

Фірми, адміністрація яких виступає як представники капіталу, виробляють продукцію, реалізовують її і виручають за це кошти і формують попит на робочу силу. Працівники пропонують свою робочу силу, отримують за це винагороду і формують попит на виготовлену продукцію. На основі взаємодії фірм і домашніх господарств на ринку товарів і послуг складається пропорція розподілу ВНП на споживання та заощадження.

Споживання (у вартісний формі) – це та сума грошей, яка витрачається населенням на придбання матеріальних благ і послуг.

Таким чином, все, що не відноситься до заощаджень, не входить до сплати у вигляді податку, не знаходиться на закордонних рахунках – це споживання.

Заощадження– це відстрочене споживання або та частина доходу, яка в нинішній час не споживається. Вони дорівнюють різниці між доходами і поточним споживанням.

Заощадження здійснюються як фірмами, так і домашніми господарствами. Фірми заощаджують для інвестування на розширення виробництва і збільшення прибутку. Домашні господарства заощаджують з ряду причин, серед яких: мотиви забезпечення старості та передачі спадку дітям, накопичення коштів для купівлі землі, нерухомості та важливих предметів тривалого користування.

Заощадження та інвестування здійснюється незалежно один від одного, різними економічними суб’єктами і в наслідок різних причин.

Дослідженнями встановлено, що споживання рухається в тому ж напрямку, що і дохід. Залежність споживання і заощадження від доходу називається схильністю до споживання і заощадження. Розглянемо середню та граничну схильність. Середня схильність до споживання АРС – частка безподаткового доходу, що спрямовується на споживання.

АРС=С/У_д*100%

де С – величина споживання;

У_д – безподатковий дохід.

Аналогічно ми можемо розглянути середню схильність до заощадження (APS). Середня схильність до заощадження APS – частка безподаткового доходу, що спрямовується до заощаджень.

АРS=S/Y_д*100%

АРС+АРS=1 або 100%

Завжди АРС>APS

Графічно функція споживання представлена на рис. 3.

Як будується цей графік? На осі абсцис відкладається дохід до використання. На осі ординат – витрати на споживання в точності відповідали доходам, то це відображала б будь-яка точка, що належить прямій, проведеній під кутом 45⁰. Але в дійсності такого збігу не відбувається, і тільки частина доходів витрачається на споживання. Тому крива споживання відхиляється від лінії 45⁰ донизу. Місце перетину лінії 45⁰ і кривої споживання в точці Б означає рівень нульового заощадження. Ліворуч від цієї точки можна спостерігати від’ємне заощадження (у даному випадку витрати перевищують доходи), а праворуч – заощадження додатне. Величина споживання визначається відстанню від осі абсцис до кривої споживання до лінії 45⁰. Наприклад, при доході в 2400 гр.од. ситуація складається наступним чином: відрізок Д₁Д показує розміри споживання, а відрізок ДД₂ – розміри заощадження.

Рис. 3. Функція споживання

Аналогічно розглядається і функція заощадження, яка є похідною від функції споживання. Функція заощадження показує відношення заощаджень до доходу в їх русі (рис. 4). Оскільки заощадження є тією частиною доходу, яка не споживається, то графік заощадження доповнює графік споживання. Це зумовлено тим, що заощадження та споживання в сумі дадуть величину доходу.

Рис. 4. Функція заощадження

Гранична схильність до споживання МРС відображає розмір додаткового споживання, викликаного додатковим доходом. На графіку це виражається в нахилі кривої споживання: крутий нахил означає високу МРС, а плавний нахил – низьку МРС. МРС є не що інше, як вираження крутизни нахилу лінії споживання. Повертаючись до графіка споживання, можна зробити висновок, що чим більша схильність до споживання, тим більше лінія споживання буде наближатись до лінії 45⁰ і, відповідно, навпаки, чим нижча схильність до споживання, тим далі лінія споживання від лінії 45⁰.

Читайте також:

1. II. Спеціальна література
2. V. Довідкова література
3. А. Література.
4. Базова література
5. Базова література
6. Базова навчально-методична література
7. Використана література
8. Використана література
9. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
10. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
11. Використана література
12. Використана література

Переглядів: 457