• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Література

Основна:

1. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. //За ред. С.Панчишина: Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім Альтернативи, 2001. – С.124-133.

2. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во «Знання», КОО, 2004. – С. 31-45.

3. Савченко А. Г. Підручник: Макроекономіка. – К.: КНЕУ, 1999.- С.268-285.

4. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навч. метод. посібник самостійного вивчення дисципліни. ­­- Житомир: ЖДТУ, 2007. - С.78–90.

Додаткова:

1. Кредисов В. Держава і ринок: необхідність взаємодії у перехідній економіці// Економіка України, 2002, № 2 - с. 50.

2. Токовенко В. Основні підходи до визначення поняття «державне управління» // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2002, № 4 - с.39-47.

3. Диба М. І. Механізм взаємодії держави та ринку: проблеми планування // Маркетинг в Україні. – 2002, № 4 – с. 59 – 62.

Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність

План лекції

1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.

2. Платіжний баланс та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Чистий експорт як компонент сукупних витрат.

План семінару

1. Зовнішньоекономічна діяльність та її форми.

2. Платіжний баланс та його рахунки.

3. Валютний курс та валютне котирування.

4. Зовнішня торгівля: суть та вплив на ВВП.

Мета вивчення теми – надати студентам методичну допомогу в самостійному вивченні сутності зовнішньоекономічної діяльності країни, показати особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності, розкрити зміст і структуру платіжного балансу.

1. Зовнішньоекономічна діяльність є однією із складових загальної економічної діяльності кожної країни. В національних законодавчих документах країна виділяє свої особисті аспекти і напрямки. В цілому зовнішньоекономічна діяльність – це сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних функцій суб’єктів господарювання, що пов’язані з виходом економіки на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Структурно-логічна схема викладання першого питання зображена на рис. 1.

Зі схеми та визначення видно, що зовнішньоекономічна діяльність – це самостійна діяльність підприємства, яка є, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з другого – такою частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному рівні, у взаємозв’язку з господарськими суб’єктами інших країн.

Рис. 1. Структурно-логічна схема викладання

2. В другому питанні «Платіжний баланс та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності» перш за все потрібно дати визначення платіжному балансу.

Платіжний баланс – це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з нерезидентами за певний проміжок часу, – як правило, за рік.

Платіжний баланс складається в національній валюті або в іноземній, наприклад у доларах США. Спрощений варіант платіжного балансу наведено в навчально-методичному посібнику з макроекономіки . Він містить стандартні компоненти, які передбачає методика його обчислення, що рекомендована МВФ.

Платіжний баланс включає реальні і фінансові потоки. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших не фінансових активів називають реальними потоками. Реальні потоки у грошовому виразі відображають на поточному рахунку. Рух вимог та зобов’язань, що виникають у зв’язку з рухом реальних потоків, називають фінансовими потоками і відображають на рахунку капіталу та фінансів.

Платіжний баланс складається з дебету і кредиту.

При складанні платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису. Суть цього методу полягає в тому, що кожна операція має два записи. Один з них реєструється як кредит із додатнім знаком, - інший – як дебет із від’ємним знаком. Тому платіжний баланс – сума дебету і кредиту – дорівнює нулю. Більшість записів у платіжному балансі відображає зовнішньоекономічні операції, в яких одні економічні цінності обмінюються на інші. Тому в рахунках платіжного балансу роблять подвійний запас.

Далі потрібно самостійно вивчити структуру платіжного балансу.

Для повного уявлення сутності платіжного балансу потрібно звернути увагу на таку категорію як валютний курс.

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Система валютних курсів (два варіанти):

1.Система фіксованих валютних курсів, яка припускає втручання держави в їх зміни.

2.Система гнучких (плаваючих) валютних курсів. При якій курс обміну національної валюти визначається співвідношенням попиту і пропозиції на неї.

Валютна політика – це політика валютного курсу.

Рис. 2. Система валютного курсу

Розрахункові різновиди валютного курсу:

1. Номінальний двосторонній валютний курс – відносна ціна двох валют (ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти).

2. Реальний валютний курс – це номінальний валютний курс, помножений на співвідношення внутрішніх цін до цін країни, до валюти якої котирується національна валюта.

Валютне котирування – фіксування курсу національної грошової одиниці стосовно іноземних грошових одиниць.

3.В третьому питанні лекції «Чистий експорт як компонент сукупних видатків» потрібно відмітити роль і значення експортно-імпортних операцій в зовнішньоекономічній діяльності країни. Головна мета експорту це забезпечення валютних надходжень для оплати операцій по імпорту, формування валютного резерву і підтримка курсу національної грошової одиниці. Імпорт формує залежність національної економіки від економік інших країн і характеризує потребу в товарах, які не виробляються в країні або виробляються з великими витратами.

Платежі по імпорту товарів та послуг, з одного боку є вилученням із витрат на виробництво національного ВВП, з іншого – це ін’єкція у витрати на виробництво ВВП країн-експортерів. Головна роль експорту – це забезпечення надходжень у вільно конвертованій валюті.

Отже, щоб визначити вартість продукту, виробленого в середині країни, потрібно із загальної суми наших витрат відняти ту їх частку, яка спрямовується на імпортні товари і послуги.

Якщо у підсумку врахувати одночасно експорт та імпорт, то чистим результатом, від якого залежить ВВП, є чистий експорт, тобто різниця між експортом (витратами іноземців на наш ВВП) та імпортом (нашими витратами на іноземний ВВП). За цих умов сукупні витрати в умовах відкритої економіки набувають такої структури: Е = (C + І + G + NX).

На рис. 3. представлена графічна залежність ВВП від чистого експорту за допомогою моделі «витрати − випуск». На цьому рисунку сукупні витрати спочатку розглядаються в умовах закритої економіки Y(C + I + G). Перетин лінії цих витрат з бісектрисою в точці Т₁ визначає рівноважний ВВП, який дорівнює О₁.

Рис. 3. Вплив чистого експорту на ВВП

Тепер розглянемо зовнішню торгівлю і припустимо, що чистий експорт є позитивним. За цих умов експорт перевищує імпорт. Це означає, що інші країни доповнюють внутрішні сукупні витрати на виробництво нашого ВВП на величину чистого експорту. Внаслідок цього сукупні витрати збільшилися і стали дорівнювати Е = (C + І + G + NX). Перетин лінії цих витрат з бісектрисою в точці Т₂ означає, що рівноважний ВВП збільшився до О₂.

Отже, позитивний чистий експорт збільшує сукупні витрати порівняно з їх величиною в закритій економіці і, таким чином, викликає зростання ВВП.

Читайте також:

1. II. Спеціальна література
2. V. Довідкова література
3. А. Література.
4. Базова література
5. Базова література
6. Базова навчально-методична література
7. Використана література
8. Використана література
9. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
10. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
11. Використана література
12. Використана література

Переглядів: 447