Облік витрат на водопостачання

До витрат на водопостачання відносять витрати на утримання й експлуатацію артезіанських свердловин, водосховищ, водозабірних вузлів, водопровідних ліній, внутрішніх мереж та іншого водопостачального устаткування, а також вартість води, одержаної від сторонніх спеціалізованих організацій та ін. Облік таких витрат ведеться на субрахунку 2344 «Водопостачання», за дебетом якого відображають витрати на водопостачання, а за кредитом - спожиту воду за фактичною собівартістю. При цьому витрати на утримання артезіанських свердловин, водозабірних пристроїв та водопроводів, не пов'язаних із центральною водо-забезпечувальною системою, обліковують окремо та відносять безпосередньо на витрати виробництва, яке використовує воду, чи на загальновиробничі витрати. У сільському господарстві до таких об'єктів належать насосні установки, що обслуговують поля, ферми, ставки, пасовища.

Витрати на водопостачання розподіляють щомісяця за споживачами пропорційно кількості спожитої води в кубічних метрах. Ці дані беруть із звіту про використання води на виробничі та інші потреби, який складають у кінці звітного місяця. Калькуляційною одиницею у водопостачанні є 1м³ води. Аби визначити фактичну собівартість 1м³ води, необхідно витрати на водопостачання поділити на загальну кількість використаної води. Калькуляційні розрахунки оформляються бухгалтерською довідкою.

Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат на водопостачання відображено в табл. 1.4.

1.4. Облік витрат на водопостачання

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
1. Нараховано оплату праці працівникам, зайнятим обслуговуванням водопровідної мережі й обладнання водопостачання
2. Нараховано відрахування на соціальні заходи від витрат на оплату праці працівникам водопостачання
3. Створено резерв на оплату відпусток
4. Списано вартість палива для роботи водопостачального устаткування
5. Списано вартість води, одержаної зі сторони (без ПДВ)
6. Нараховано амортизацію основних засобів водопостачання
7. Списано запасні частини на ремонт основних засобів водопостачання
8. Списано будівельні матеріали для ремонту основних засобів водопостачання
9. Списано вартість послуг інших допоміжних виробництв
10. Списано вартість МШП для потреб водопостачання
11. Списано вартість матеріалів та дезинфікуючих засобів для потреб водопостачання
12. Списано використану воду за фактичною собівартістю для потреб: • рослинництва • тваринництва • промислових виробництв • допоміжних виробництв • загальновиробничих • адміністративних • збуту • обслуговуючих виробництв і господарств		2344 2344 2344 2344 2344 2344 2344 2344

7. Облік витрат інших допоміжних виробництв

Облік витрат інших видів допоміжних виробництв (газопостачання, холодильні установки, теплопостачання, залізничний транспорт, друкарні та друкарські цехи, фотолабораторії тощо) ведуть на субрахунку 2346 «Інші виробництва». За дебетом цього субрахунка відображають витрати на їх утримання, а за кредитом - надані послуги за фактичною собівартістю.

Підприємства можуть використовувати природний газ на виробничі та побутові потреби. Витрати на утримання газового господарства (оплата праці слюсарів та іншого персоналу, зайнятого газопостачанням, вартість газу, одержаного як із газопроводу, так і в балонах, амортизація та ремонт обладнання, споруд, інші витрати) обліковують на окремому аналітичному рахунку «Газопостачання». Калькуляційною одиницею в газопостачанні є 1м³ газу. У підприємствах, де використовується лише скраплений (балонний) газ, розраховується собівартість 1кг газу. При використанні газу як із газопроводу, так і балонного останній перераховують у кубічні метри.

Для визначення фактичної собівартості 1м³ газу необхідно всі витрати на газопостачання, включаючи вартість придбаного газу, поділити на його кількість і за цією оцінкою надані послуги відносити на споживачів відповідно до кількості відпущеного кожному з них газу. Після розподілу послуг за споживачами аналітичний рахунок «Газопостачання» на кінець місяця закривається.

У сільськогосподарських підприємствах деяку продукцію зберігають протягом тривалого часу у спеціально обладнаних холодильних камерах чи сховищах, у яких підтримують певний температурний режим. Витрати на утримання холодильних установок (оплата праці, паливо, електроенергія, амортизація і ремонт обладнання тощо) обліковують на окремому аналітичному рахунку. З метою визначення собівартості послуг холодильними установками за калькуляційну одиницю приймають один центнеро-день зберігання продукції. На підставі журналу (книги) обліку руху та зберігання продукції в холодильних камерах і спеціальних сховищах щомісяця визначають кількість центнеро-днів зберігання кожного виду продукції. Фактичну собівартість послуг холодильних установок розраховують діленням облічених витрат на їх утримання на кількість центнеро-днів зберігання всіх видів продукції. Фактична собівартість послуг холодильних камер відноситься на споживачів, збільшення собівартості продукції, що зберігається, або на витрати збуту.

Для обліку витрат на теплопостачання відкривається окремий аналітичний рахунок. Надані послуги у теплопостачанні вимірюються в одиницях теплоенергії (ГКал). Калькуляційною одиницею є 10 ГКал. Фактична собівартість 10 ГКал теплоенергії визначається діленням суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам теплоенергії на її загальну кількість, без урахування енергії, використаної на власні потреби котельні, та втрат її в мережі. Фактична собівартість теплоенергії відноситься щомісяця на користувачів, виходячи з її кількості, спожитої кожним з них.

У такому ж порядку обліковують витрати і визначають собівартість послуг інших видів допоміжних виробництв.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік витрат і послуг живої тяглової сили	\|	Економічна сутність грошового обігу і розрахунків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.