Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Гарантії виконання конституційних обов'язків лю­дини і громадянина - це умови та засоби, принципи та нор­ми, які забезпечують виконання зазначених обов'язків.

Гарантії виконання конституційних обов'язків людини і громадянина

Обов'язок шанувати традиції та звичаї народу України.

Обов'язок при здійсненні своїх прав і свобод не завда­вати шкоди національним інтересам України.

Спеціальні обов'язки іноземців та осіб без громадянства за Конституцією України

Що стосується конституційних обов'язків іноземців та осіб без громадянства, то слід зазначити, що, відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, але за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародни­ми договорами України. Це означає, що за Конституцією України на іноземців, з одного боку, можуть не поклада­тися певні обов'язки, які покладаються на громадян України, а з другого - можуть покладатися додаткові обов'язки.

Додатковими обов'язками іноземців та осіб без грома­дянства, які покладаються на них Законом України «Про правовий статус іноземців», є, зокрема, такі.

При цьому під національними інтересами України слід передусім розуміти інтереси забезпечення її національної безпеки у політичній, економічній, соціальній, екологічній, науково-технічній, екологічній, інформаційній та воєнній сферах.

Звичаї і традиції - це загальноприйнятий порядок, пра­вила поведінки людей в громадських місцях чи в побуті, які успадковані від колишніх поколінь. Вони можуть стосува­тися ідей, поглядів, уподобань, стилів, характеру дій, спо­собу життя тощо та захищатися нормами права або норма­ми моралі чи релігійними нормами. Наприклад, нормами права і моралі захищається традиція народу України шану­вати державні символи України, святкувати певні свята, звичай не допускати укладення шлюбу між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі. Релігійними нормами захищаються такі звичаї і традиції, як сватання, весільні обряди, хрестини, колядування, щедрування тощо.

Зрозуміло, що йдеться лише про позитивні і такі, що не суперечать моральним засадам суспільства, традиції та зви­чаї. Тому не можна вимагати від іноземців шанувати, на­приклад, існуючу в окремих місцевостях традицію вигото­вляти надзвичайно міцний самогон і вживати його під час свят багатьма чарками і «до дна».

Крім перелічених, на окремі категорії іноземців закона­ми України покладаються й інші обов'язки. Наприклад, відповідно до Закону України «Про біженців», іноземці та особи без громадянства, які подали заяви про надання їм статусу біженця, зобов'язані, зокрема, пройти медичний огляд на вимогу органів охорони здоров'я.

Як і гарантії реалізації прав людини і громадянина, гарантії виконання ними своїх конституційних обов'язків можуть бути загальносоціальними (ідеологічні, політичні, економічні, соціальні, організаційні) та власне правовими, юридичними.

Реальність цих гарантій є взаємообумовленою: з розвит­ком економічних відносин і підвищенням життєвого рівня населення створюються більш сприятливі умови для вико­нання обов'язку сплачувати податки, економічна могутність держави стає приводом для пишання громадянами своєю Вітчизною і зростання патріотичних настроїв, а відсутність у суспільстві і державі серйозних соціально-економічних і по­літичних негараздів є умовою для більш серйозного став­лення кожної людини і громадянина до виконання інших своїх обов'язків перед суспільством, державою та іншими людьми.

Нехтування конституційними обов'язками не спричиняє по­збавлення людини і громадянина конституційних прав і свобод, але зазвичай тягне за собою юридичну відповідальність.

Так, КК України і Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) прямо передбачають відповідаль­ність, зокрема, за невиконання судових рішень, за різні види посягань на життя, здоров'я, свободу, фізичну, статеву і пси­хологічну недоторканність інших людей, на їх честь, гідність і власність, за різні способи заподіяння шкоди природі, за знищення чи пошкодження об'єктів історичної і культурної спадщини, за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також від сплати аліментів на утримання дітей і непрацездатних батьків, за виконання зло­чинних розпоряджень чи наказів, за ухилення від військово­го обліку, військових зборів, призову на строкову військову службу та призову за мобілізацією, а також за дезертирство та інші види ухилення від військової служби, за глум над державною символікою, за ухилення від обов'язку подавати декларації про майновий стан і доходи тощо.

Інше невиконання законів може створити підстави для притягнення особи до дисциплінарної, цивільно-правової, матеріальної або до іншої юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 23 Конституції України, кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Це положення означає не тільки те, що людина має певні обов'язки перед суспільством, а й те, що суб'єктивне ставлення до виконання нею таких обов'язків певним чином залежить і від ставлення суспільства до неї, від того, наскільки повно суспільство за­безпечує вільний і всебічний розвиток її особистості. Якщо суспільство нездатне виконати свої обов'язки перед люди­ною, то і з боку людини допустиме певне нехтування своїми обов'язками.

Тому для того, щоб людина почувала себе в Україні віль­ною, у нашій країні не тільки мають належним чином за­безпечуватися її права та свободи. Законодавством України має бути передбачений дієвий механізм, так би мовити своєчасного нагадуваннякожному про його обов'язки, го­ловними елементами якого, щоправда, не повинні бути від­повідальність та покарання (стягнення).

Людина є найвищою цінністю, і все в суспільстві по­винно бути підпорядковане тому, щоби вона переважно дбала про благо, а не про обов'язки та про відповідаль­ність, і мала можливість виконувати свої обов'язки без зайвих складнощів. Так, податкові органи, керуючись ст. 67 Конституції України, мають розробити зрозумілі і зручні для заповнення форми декларацій, у відповідні терміни на­правляти їх кожному з нагадуванням про строки і можливі способи повернення після заповнення, тримати відповід­них консультантів, які б виконували свої обов'язки без­коштовно, тощо. Митні органи, відповідно, мають укласти угоди з транспортними організаціями щодо видачі паса­жирам разом з проданими квитками на проїзд на закордон­них лініях бланків митних декларацій та нагадувань про те, які речі не можна перевозити через кордон, які можна, але в спеціальному порядку та в якому саме, тощо. Військові комісаріати мають вчасно, заздалегідь нагадувати грома­дянинові про запланований призов його на строкову служ­бу або на учбові збори. Певні органи повинні нагадувати громадянам, які зобов'язані проходити обов'язкові медич­ні огляди, про місце і терміни їх проходження тощо.




Переглядів: 2830

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Конституційні обов'язки громадян України | Відповісти на запитання письмово.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.