• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрізняють зовнішню і внутрішню торгівлю.

Зовнішня торгівля є обміном товарами між сусідніми або далекими країнами і регіонами з використанням повітряних, морських шляхів або сухопутних доріг.

Внутрішня торгівляє сукупністю торгових операцій, які здійснюються у межах однієї держави.

У економічному обороті торгівля виконує посередницьку роль.

Внутрішню торгівлю називають розподілом.

Підприємства-виробники при розподілі своєї продукції можуть скористатися такими варіантами:

Ø розробити та створити власну дистриб'юторську мережу

Ø звернутися за допомогою дилерів

Ø створити власну збутову мережу

Ø звернутися за допомогою різних посередницьких структур

Торгове посередництво - досить широке поняття й містить у собі значний круг послуг, які можуть надаватися як окремо, так і разом. До основних видів послуг відносять:

• пошук контрагента (по продукції, цінах й т.ін.); підготовка і здійснення операції (оформлення необхідних документів);

• кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем (делькредере);

• здійснення транспортно-експедиційних операцій;

• страхування товарів при транспортуванні;

• виконання митних формальностей (у зовнішньоекономічних операціях);

• проведення рекламних й інших заходів щодо просування товару на ринку;

• здійснення технічного обслуговування й т.ін.

Посередницька діяльність у торгівлі сировиною, капіталом і певними товарами народного споживання здійснюється брокерськими структурами в таких основних формах:

Ø комісійна, або проста посередницька діяльність проводиться від імені клієнта за певний відсоток від суми угоди. Продаж-купівля товару відбувається за допомогою посередника;

Ø дилерська або комерційна діяльність - посередник діє від свого імені й за свій рахунок. Його дохід формується як відмінність між ціною продажу і ціною реалізації товару. Це відповідальніша, порівняно з комісійною, діяльність, оскільки не існує ні єдиних гарантій, що придбаний в одному місці продукт можна буде продати у іншому місці за вищу ціну. Відмінність у ціні повинна служити платнею посереднику за ефективність зусиль щодо знаходження споживача і реалізації товару.

Посередницька операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає в ролі комісіонера в договорі комісії, консигнатора в консигнаційному договорі або повіреного в договорі доручення, за винятком довірчих операцій. Таким чином, в Україні посередницькими вважаються три види угод:

1) за договором комісії;

2) за договором консигнації;

3) за договором доручення.

У світовій практиці розрізняють чотири види посередників:

1) посередники, які не мають права підписувати угоди з третіми особами (агенти-представники, брокери, маклери);

2) посередники, які підписують угоди з третіми особами від особи і за рахунок довірителя (торгові агенти);

3) посередники, які підписують угоди з третіми особами від свого імені, але за рахунок довірителя (комісіонери, консигнанти);

4) посередники, які підписують угоди з третіми особами від свого імені та за свій рахунок (вистриб`ютери, дилери).

Підприємство-виробник придбає матеріально-технічні ресурси для виробництва, а також реалізує готову продукцію шляхом оптової торгівлі у формі вільної купівлі-продажу.

Для виробників існує три форми оптової торгівлі:

1) за прямими договорами із споживачами;

2) за договорами з посередниками (в т.ч. через біржу);

3) через фірмові магазини.

Оптовий торговець купує товари у виробників, а потім перепродує їх роздрібним торговцям. Таким чином, оптовий торговець виступає в ролі посередника, не контактує безпосередньо із споживачами.

Оптовий торговець купує товари у великих кількостях, відчужувавши тим самим незручності, які витікають з територіальної розкиданості підприємств, які виробляють ту або іншу продукцію. Потім він розбиває товар на дрібні партії і перепродує роздрібним торговцям у міру того, як товар розходиться серед покупців.

Оптовий торговець зобов'язаний поставляти роздрібним торговцям товари у вигляді, який відповідає їх потребі. Це означає, що він повинен розбивати товари на партії, формувати асортимент і забезпечувати доставку продукції.

У роздрібній торгівлі, яка замикає ланцюг розподілу продукції, здійснюється продаж безпосередньо споживачу.

Роздрібна торгівля може бути:

• стаціонарна (магазини т.ін.);

• дрібнороздрібна (кіоски, намети т.ін.);

• пересувна (переносна, виїзна - торгівля з автомобілів, візків, лотків). Традиційно роздрібна торгівля здійснюється через магазини. Існує два основні види магазинної торгівлі. Це традиційна торгівля через прилавок і торгівля з відкритим доступом до товару. У торгівлі з відкритим доступом до товару використовуються такі методи:

Ø попередній відбір, при якому акт купівлі починається з самостійного вибору і закінчується за сприяння продавця;

Ø вільний вибір, на відміну від попереднього, виставляють всі товари, які призначаються для продажу;

Ø самообслуговування.

Самообслуговування є особливим серед методів продажу з відкритим доступом. Перший магазин самообслуговування був відкритий в 1915 році Каренсом Сандерсом у Мемфісе (США). Магазин називався "Cila", а сама система одержала назву cash & carry.

Особистий (або персональний) продаж здійснюється торговими агентами або комівояжерами шляхом особистого контакту з кінцевим споживачем прямо у нього вдома або за місцєм роботи. Особистий продаж може бути дуже ефективним. Проте він має ряд недоліків, серед яких дорожнеча, неможливість охоплення великої аудиторії, нав'язливість.

В Україні розповсюдилася ринкова торгівля. Сьогодні ринки, окрім своєї основної функції, можуть бути місцем реалізації сільгосппродукції, виробленої в особистому підсобному господарстві, виконують ще й функцію розсіяного супермаркету. Окрім традиційних сільськогосподарських, з'явилися речові та продовольчі ринки. Власниками торгових точок на подібних ринках є, як правило, приватні особи. Торговець, який працює на ринку, сам оплачує вартість торгового місця і несе всі витрати, пов'язані із забезпеченням своєї роботи, самостійно формує асортимент і займається доставкою. Як правило, торговець працює через одну або декілька оптових баз - складів.

Читайте також:

1. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
2. Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю
3. Відтворення основних засобів виробничого характеру –це процес безперервного їх оновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.
4. Враховуючи вищезгадані функції, розрізняють два види використання емблеми.
5. За змістом маркетингової діяльності та періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства, розрізняють стратегічний, тактичний та оперативний маркетинг.
6. За змістом та обсягом повноважень, що їх отримує представник, розрізняють
7. За механізмом протікання розрізняють хімічну та електрохімічну корозії.
8. За ознакою резидентності розрізняють операції з платіжними картками емітентів-резидентів та емітентів-нерезидентів.
9. За перебігом розрізняють доброякісну і злоякісну гіпертонічну хворобу.
10. За рівнем механізації процесів розрізняють автоматичні і напівавтоматичні потокові лінії.
11. За ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації розрізняють невключене і включене спостереження.
12. За характером дії дослідника розрізняють

Переглядів: 685