Національні нормативи з аудиту

Робота аудитора ведеться відповідно до документів, об'єднаних у дві групи:

а) державні законодавчі акти;

б) аудиторські стандарти (нормативи) та інші регулятиви.

За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається випуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт. У кожній країні має здійснюватися локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може відображатися у національних нормативах.

Нормативи щодо послуг аудиторів КМАП видає у двох серіях: міжнародні нормативи аудиту (МНА); міжнародні нормативи супутніх з аудитом робіт (МНА/СР).

Аудит має проводиться відповідно до міжнародних нормативів та міжнародних норм етики професій аудиторів, затверджених МФБ.

Національні нормативи аудиту, залежно від виду аудиту, поділяють на національні нормативи зовнішнього аудиту (ННЗА) і національні нормативи внутрішнього аудиту (ННВА). За основу при створенні національних нормативів беруться міжнародні нормативи. Ці нормативи застосовують незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство, до якої форми власності воно належить.

Аудиторські стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати аудиторську діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень.

На відміну від стандартів, норми не передбачають основних принципів, але містять вказівки щодо процедур (наприклад, щодо підготовки аудиторських звітів). Норми мають бути переконливими, але, без директивного характеру. Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повинні пояснити, чому вони так роблять.

КМАП несе відповідальність за випуск міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт, у тому числі за зміст і форму аудиторських звітів. КМАП вважає, що випуск таких нормативів та їх використання сприятимуть забезпеченню однорідності аудиторської практики, інших послуг у всьому світі. КМАП за підтримки ради МФБ стимулює застосування цих нормативів у аудиторській практиці всіх країн.

Опубліковані у різних країнах світу нормативи відрізняються за змістом і формою. КМАП вивчає їх, узагальнює і випускає нормативи з таким розрахунком, що вони будуть прийняті міжнародним співтовариством.

Під час аудиту фінансової інформації або при виконанні супутніх робіт аудитор повинен дотримуватися міжнародних норм етики, прийнятих МФБ.

У розділі МНА "Відповідальність за фінансові звіти" зазначається, що хоч аудитор подає своє судження про фінансові звіти, проте конкретна відповідальність за їхню якість лежить на управлінському апараті об'єкта.

Ця відповідальність передбачає точність або адекватність облікових проводок, внутрішнього контролю тощо.

Під час проведення аудиту слід дотримуватись основних правил етики професійних аудиторів, встановлених МФБ. Аудитор повинен бути прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску з боку будь-кого, тобто бути повністю незалежним, зберігати конфіденційність інформації, мати необхідний рівень компетентності, знань, досвіду. Аудиторові слід утримуватися від роботи, якщо він сумнівається в достатньому рівні своєї компетентності.

Під стандартами аудиту розуміють основні принципи, яких слід дотримуватися під час аудиторських перевірок. Це допомагає аудиторам у виконанні їхніх обов'язків. Робочі стандарти - правила, якими керується аудитор під час перевірки: підготовка до перевірки, збір достовірних даних, оцінка засобів внутрішнього аудиту. Інформація, подана в аудиторському звіті, має бути чіткою і зрозумілою, необхідною, компетентною, правдивою, об'єктивною.

Аудиторські стандарти об'єднані у три групи: загальні стандарти аудиту; стандарти практичної роботи; стандарти складання висновку.

Загальні стандарти включають:

1. Перевірка повинна проводитися лицем, яке має належну підготовку, кваліфікаційний сертифікат і ліцензію на займання аудиторською діяльністю. Незалежно від характеру перевірки, вона повинна виконуватися фахівцями, чия підготовка та досвід відповідають масштабу та складності поставлених завдань. Аудитор повинен мати високу професійну підготовку і практичний досвід роботи. Право на одержання кваліфікаційного сертифікату на займання аудиторською діяльністю мають громадяни України з вищою освітою, що мають досвід роботи не менше 3 років на посаді аудитора, ревізора, бухгалтера, економіста, фінансиста.

2. По всім питанням, щодо виконаної роботи, точка зору аудитора повинна залишатися незалежною. Ніхто не може зв'язати аудитора зобов'язанням провести, змінити, не проводити перевірку або змінити її результати. Він не повинен приймати участь в управлінні діяльністю перевіряємого підприємства.

3. Аудитор повинен вивчити організацію внутрішнього контролю на підприємстві. Якщо аудитор запрошує зовнішніх експертів, він повинен бути впевнений у їх компетентності. Але вся відповідальність за висновки по результатам аудиторської перевірки лежить на аудиторі.

Стандарти практичної роботи включають:

1. Робота аудитора повинна бути добре спланована. При цьому необхідно приділяти увагу розміру аудиторського ризику. Для цього проводиться аналіз результатів виробничої діяльності підприємства. Такий аналіз сприяє створенню вірного напряму аудиту.

2. Для визначення об'єму аудиту необхідно вивчити та проаналізувати внутрішній контроль, встановити на скільки можна довіряти його висновкам.

3. Щоб отримати підставу для складання висновок, необхідно отримати достатньо доказові матеріали. Для цього використовують дослідження, перевірки, спостереження та інші прийоми документального та фактичного контролю. Аудиторські докази повинні дозволяти аудитору скласти твердження щодо перевіряємої інформації і обґрунтувати допущені та скриті клієнтом шахрайства та помилки.

Стандарти складання висновків включають:

1. В заключенні необхідно вказати які фінансові звіти перевірялись, чи складені вони згідно з вимогами і правилами бухгалтерського обліку.

Для цього аудитор повинен проаналізувати фінансові звіти і з'ясувати чи підготовлені вони згідно з бухгалтерськими вимогами; чи відображають ці документи діяльність підприємства; чи достатньо повно розкриті різні сторони фінансових звітів; чи належно оцінені та представлені різні елементи фінансових звітів.

2. В заключенні необхідно вказати, чи дотримувались підприємства положень та правил ведення бухгалтерського обліку постійно у перевіряємому періоді по відношенню до минулого періоду.

3. Інформація, яка міститься у фінансових звітах визнається достатньою та правильною, якщо у аудиторському заключенні не вказано інше. Висновки аудитора повинні бути доведеними та будуватися на використовуваних засобах та прийомах перевірки документів та облікових регістрів.

4. Висновок повинен містити чіткий зміст проведеної аудиторської перевірки.

Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю щодо діяльності перевіряємого підприємства.

Рішенням Аудиторської палати України (АПУ) № 73 від 18.12.1998 р. затверджено 32 національних нормативи аудиту.

Відповідно до ст. 14 "Повноваження АПУ" розділу III "АПУ" Закону України "Про аудиторську діяльність" затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом АПУ і є обов'язковим для дотримання підприємствами й організаціями. У національних нормативах аудиту переважно використовується термінологія стандартів аудиторів Міжнародної федерації дипломованих бухгалтерів.

Починаючи з 1 січня 1999 р. скасовується дія тимчасових нормативів аудиту.

Норматив № 2 "Основні вимоги до аудиту" визначає вимоги до аудиту, що їх повинні неухильно, без будь-яких винятків виконувати аудитори під час здійснення аудиту. Це вимоги двох основних груп: етичні і методологічні. Методологічні принципи можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер.

Етичні професійні вимоги: незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість.

Методологічні вимоги проведення аудиту: обґрунтованість оцінки аудиторських доказів і систем внутрішнього контролю; доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, дотримування методики оцінки ризику та вибіркової перевірки даних; аналіз інформації та формулювання висновків; відповідальність за зроблений висновок; дотримання порядку документального оформлення; взаємодія аудиторів; обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі; повне інформування клієнта; контроль якості роботи аудитора.

Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється національними нормативами аудиту України № 6 "Документальне оформлення аудиторської перевірки", № 14 "Аудиторські докази", № 20 "Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку", №№ 26- 27 "Аудиторські висновки та звіти", №№ 28-29 "Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів".

Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

Контрольні питання

1. Регулювання аудиторської діяльності у світовій практиці.

2. Міжнародні стандарти аудиту.

3. Національні нормативи аудиту в Україні.

4. Основні принципи, які регулюють аудит.

5. Внутрішньофірмові стандарти з аудиту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ринок аудиторських послуг.	\|	АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.