В ході аудиту фінансової звітності аудитором застосовуються методичні прийоми документального та фактичного контролю.

Характеристика прийомів документального контролю, наведені в табл. 6.6. За допомогою цих прийомів встановлюють якість документів, що є підставою для відображення в обліку господарських операцій, правильність облікових записів і показників звітності.

Таблиця 6.6. Прийоми документального контролю

Прийом Характеристика

1 2

Формальна перевірка Передбачає встановлення повноти та правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ; дозволяє переконатися, що для оформлення даної господарської операції використано бланк необхідної форми. Таку перевірку застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. При формальній перевірці виявляється наявність і достовірність тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів

Арифметична перевірка Здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення відхилень, що приховані за неправильними арифметичними діями. У грошових документах слід звертати увагу на підсумки, які викривляються при множенні кількісних показників на вартісні (наприклад, акт приймання-передачі основних засобів, накладна на внутрішнє переміщення запасів тощо)

Нормативно-правова перевірка Полягає у вивченні господарських операцій щодо їх відповідності нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, чинному законодавству. Перевірка застосовується тоді, коли під сумнів ставиться правильність або законність документу на виплату готівки, передачу запасів та інші операції

Експертне дослідження (за дорученням замовника) Експертну перевірку застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт. Вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученням аудитора. Завданням експерта є надання правової, достовірної та об’єктивної оцінки на підставі наданих йому матеріалів, правильного формування поставлених питань. За результатами експертної перевірки складається висновок експерта з повними та конкретними відповідями на питання, поставлені аудитором. Експертна перевірка доповнює формальну та арифметичну й спрямована на виявлення підробок в документах, встановлення реальності документу, реквізитів і записів, які містяться в ньому. Для визначення розміру матеріальної шкоди, здійснених відхилень, аудитор може робити висновки не тільки на підставі документів, але й використовуючи висновки спеціалістів інших галузей знань

Економічна перевірка Економічною перевіркою встановлюють доцільність господарських операцій шляхом з’ясування того, яку користь, економічну вигоду вони приносять, чи були складені економічно обґрунтовані розрахунки, до яких результатів призвела господарська операція

Зустрічна перевірка (за дорученням замовника) Передбачає співставлення двох примірників одного й того ж документу, що знаходяться в різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. Завданням її проведення є виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, неоприбуткованих матеріалів, привласнених коштів, списаних цінностей не за призначенням тощо

Логічна перевірка Є способом вивчення об’єктивної можливості документально оформлених господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов’язаних виробничих і фінансових показників. Розкриття в процесі аудиту логічних зв’язків між ними дозволяє оперативно виявити відхилення від законодавства, норм, стандартів. Вона проводиться за допомогою співставлення фактичних результатів з аналогічними або взаємопов’язаними даними документів

Взаємний контроль При застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм найменуванням і характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж або декількох взаємопов’язаних операцій. Так, наприклад, порівнюються прибутково-видаткові документи, які безпосередньо фіксують рух запасів та грошових коштів, з іншими документами, що відображають ті ж операції, але в інших аспектах; порівнюються дані про рух запасів з даними про рух тари, в якій вони перевозилися; порівнюються дані бухгалтерського та оперативного обліку, а також бухгалтерські документи з перепустками на вивезення продукції; порівнюються дані первинних документів з даними облікових регістрів; перевіряється взаємозв’язок між кореспондуючими рахунками тощо

Правильність здійснення багатьох господарських операцій не завжди можна перевірити лише за допомогою прийомів документального контролю. У аудитора може виникнути необхідність провести перевірку фактичної наявності об’єктів контролю. З цією метою паралельно з прийомами документального контролю аудитор повинен застосовувати прийоми фактичного контролю (рис. 6.13).

Рис. 6.13.Прийоми фактичного контролю

Їх характеристика наведена в табл. 6.7.

Таблиця 6.7. Прийоми фактичного контролю

Прийом	Характеристика
Лабораторний аналіз	Проводять на вимогу аудитора, у випадках, коли визначити якісні ознаки сировини, матеріалів, готової продукції, виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт іншими прийомами контролю неможливо. Метою такого контролю є уточнення суттєвих характеристик об’єкту контролю і отримання на цій основі якісно нової інформації
Перевірка операцій в натурі	Має на меті підтвердити здійснення операцій з придбання активів, правдивість складання актів на введення об’єктів в експлуатацію після закінчення їх будівництва або капітального ремонту, наявність активів, прийнятих на відповідальне зберігання. Така перевірка проводиться для того, щоб впевнитися в здійсненні операцій з придбання матеріальних цінностей, у правдивості складання актів на введення об’єктів в експлуатацію після закінчення їх будівництва або капітального ремонту, в наявності запасів, прийнятих на відповідальне зберігання. Перевірка операцій в натурі включає: 1) контрольне придбання, застосування якого дозволяє визначити правильність і законність відпуску товарів покупцям, розрахунків з ними в умовах безпосереднього здійснення таких господарських операцій; 2) контрольний обмір виконаних будівельних, монтажних і ремонтних робіт, який проводиться безпосередньо на об’єкті та дозволяє встановити фактичний обсяг і вартість виконаних робіт, перевірити правильність їх відображення в актах приймання робіт і нарядах робітників, а також правильність списання матеріалів на проведення цих робіт; 3) контрольний запуск сировини та матеріалів у виробництво застосовують у тих випадках, коли необхідно встановити фактичні витрати сировини або матеріалів на виробництво, вихід напівфабрикатів, готової продукції, кількість відходів. Застосовують його і для перевірки діючих або таких, що діяли раніше на підприємстві, норм витрат сировини та матеріалів, технологічного процесу, продуктивності обладнання тощо; 4) контрольне приймання продукції за якістю та кількістю слід проводити при визначенні достовірності даних відділу технічного контролю щодо кількості та якості продукції. Цей прийом контролю доцільно використовувати у випадках виявлення приписок за даними про відпуск та реалізацію продукції, для перевірки сигналів про розкрадання сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, готової продукції, правильного нарахування заробітної плати працівникам тощо
Дослідження операцій на місці	Здійснюється у випадках перевірки виходу з ремонту об’єктів основних засобів, встановлення готовності об’єктів капітального ремонту, зносу основних засобів, порядку зберігання, приймання та відпуску матеріальних цінностей, організації виробництва, технологічних процесів та праці на будівельних майданчиках і у виробництві
Отримання письмових пояснень	Як прийом фактичного контролю практикується досить часто при інвентаризації, контрольному придбанні, контрольному запуску сировини у виробництво і лабораторному аналізі якості товарів, сировини і матеріалів, готової продукції тощо

Способи аудиту – це сукупність прийомів і засобів, спрямованих на отримання об’єктивних та обґрунтованих знань про об’єкт, що досліджується.

Сукупність способів, які застосовуються в аудиті, поділяють на такі групи:

Ä загальні способи, що застосовуються в процесі аудиту будь-яких об’єктів та підрозділів діяльності підприємства;

Ä часткові способи, що застосовуються для проведення аудиту однорідних операцій або окремих ділянок діяльності підприємства;

Ä спеціальні способи, що мають специфічне застосування в аудиті. Наприклад, використання порівняльного методу в бухгалтерському обліку, на відміну від аудиту, має свої особливості як щодо об’єктів, так і щодо засобів порівняння.

Виявлені в ході перевірки відхилення фіксуються в робочих документах аудитора.

Робочі документи – це документи, за допомогою яких аудитор фіксує процес планування аудиту, підготовку до перевірки, застосовані ним прийоми і способи контролю, тести, отриману інформацію і відповідні висновки.

Причинами, які зумовлюють необхідність складання робочих документів аудитора є:

1) допомога при наданні і виконанні аудиту (з метою адекватного планування і проведення аудиту в розпорядженні аудитора повинна бути необхідна інформація, яка оформлюється робочими документами);

2) допомога в проведенні робіт та спостереженняза ними (добре складені робочі документи забезпечують ефективну організацію робіт з проведення аудиту. Якщо файли робочих документів стандартизовані, аудитору легше контролювати процес збору інформації та більш ретельно оглядати весь спектр проведених робіт. Крім того, робочі документи є основним інструментом нагляду і контролю за проведеною роботою, оскільки кожен робочий документ повинен бути перевірений і підписаний вищестоящим працівником аудиторської фірми);

3) забезпечення формування аудиторської думки (робочі документи допомагають аудитору оцінити ступінь достовірності фінансової звітності та сформулювати думку про неї. Крім цього необхідність використання робочих документів як основи аудиторського висновку виникає в умовах, коли є сумніви щодо проведення аудиту, наприклад, судова справа, на якій аудитор повинен доводити, що аудит проведено якісно).

До робочих документів заноситься інформація, необхідна для ефективної організації, проведення та узагальнення результатів аудиту. Це практично всі записи і розрахунки, відображені в зошитах, на дискетах та інших носіях інформації, які аудитор виконував в процесі всього аудиту: від прийняття рішення про його проведення до надання аудиторського висновку.

Склад, кількість та зміст документів, що входять до робочої документації аудитора визначаються, виходячи з наступних факторів (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Фактори, що визначають склад, кількість і зміст робочих документів

Робочі документи мають різне призначення. Перш за все, вони є підтвердженням діяльності аудитора, так як свідчать про виконані процедури, обґрунтованість думки щодо достовірності звітності. Аудитор має можливість звернутися до робочих документів в будь-який момент як в ході аудиту, так і після його проведення.

Крім того робочі документи є основою планування аудиту, оскільки документи, підготовлені на стадії попереднього планування використовуються для складання загального плану і програми аудиту того ж клієнта в наступному році.

Без оформлення робочих документів проведення аудиту практично неможливе. Під час підготовки підсумкової документації аудитор може знайти в робочій документації всі необхідні дані, не покладаючись на свою пам’ять.

За наявності робочих документів в наступному році відпадає необхідність ставити питання з багатьох тем, що стосувались попереднього аудиту. Якщо аудиторська фірма не має в своєму розпорядженні робочих документів, то це може призвести до втрати необхідної інформації через відсутність аудитора (звільнення, відпустка тощо). Робочі документи можуть мати також вирішальне значення для підтвердження якості аудиту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір №___	\|	Класифікація робочих документів аудитора.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.