ІНДИКАЦІЯ

Організми, що мешкають на Землі|ґрунті|, зв'язані, як було вказано, з|із| певними умовами існування. Вони більшою чи меншою мірою є|з'являються,являються| показниками, індикаторами цих умов. При цьому ті види, які володіють широкою екологічною амплітудою, у меншій мірі, а ті, екологічна амплітуда яких є|з'являється,являється| вужчою, більшою мірою виконують функції індикаторів. Ми можемо відображати більшою мірою за допомогою нерухомих рослин, в меншій — за допомогою рухомих|жвавих,рухливих| тварин найрізноманітніші умови середовища|середи|, що може мати істотне|суттєве| практичне значення. Так, рослини відображають рівень (глибину залягання) ґрунтових вод, їх хімічний склад і кислотність, механічний склад, міру засоленості| і характер|вдача| сольового режиму ґрунтів, вологість|вогкість| або сухість місцепроживання, наявність і глибину залягання корисних копалини, ступінь|міра| і характер|вдача| забруднення повітря тощо. Останнім часом розробляються навіть такі питання індикації, як використання лишайників для виявлення сейсмічної активності території за швидкістю їх наростання на виниклих після|потім| землетрусу поверхнях.

СТАЦІЯ, БІОТОП, БІОЦЕНОЗ, БІОГЕОЦЕНОЗ, ФАЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА

З поширенням по Землі організмів та їх угруповань пов’язане певне коло термінів, якими нам доведеться користуватися надалі.

Під стацією розуміють сукупність умов, необхідних для існування того або іншого виду. Тому, коли ми говоримо про стації, ми повинні обов’язково подумки поставити запитання: «чия?». Нічиєї стації бути не може. Може бути стація вовка, стація качки-крякви тощо. Стосовно до рослин в тому ж сенсі застосовується термін «місцезростання». Ми кажемо «місцезростання кульбаби звичайної», «місцезростання дуба черешкового».

Біотоп ‑ це ділянка земної поверхні, що характеризується певними абіотичними умовами, на якій існує біоценоз. Для біотопу характерна певна однорідність властивих йому абіотичних умов, оскільки біотоп відповідає біоценозу, а біоценоз однорідний у своїх проявах. Біоценоз є сукупністю рослин і тварин, що населяють ділянку середовища проживання з більш-менш однорідними умовами існування (біотоп), що утворилася природно або під впливом діяльності людини, безперервно розвивається і характеризується певним видовим складом організмів, певними взаємостосунками між членами біоценозу і між біоценозом і середовищем проживання.

Біотоп в сукупності з біоценозом утворює біогеоценоз (термін запроваджений Н. Сукачовим), який є сукупністю абіотичних і біотичних компонентів природи. Біогеоценоз, як біотоп і біоценоз, характеризується певною однорідністю умов існування. Це найдрібніший з підрозділів земної поверхні.

У вітчизняній фізичній географії для найдрібнішої географічної категорії, що є однорідною частиною ландшафту, застосовується назва «фація». Фація і біогеоценоз ‑ майже синоніми. Н. А. Солнцев указує, що фація не є синонімом біогеоценозу в двох випадках: по-перше, там, де немає життя і, отже, ми не можемо говорити про біогеоценоз; по-друге, в тих випадках, коли діяльністю людини на частині площі фації змінений характер рослинного покриву і тваринного населення. Тут на території колишнього біогеоценозу виникли два ‑ із зміненим і з незміненим угрупованням. В той самий час фація залишилася одна, оскільки фація як природно-територіальний комплекс пов’язана з певною літогенною (геологічної) основою, і поки ця основа не змінилася, фація залишається тією самою.

Як безрозмірна категорія при поділі земної поверхні застосовується термін «екосистема». Екосистема — це і вся суша земної кулі, і лісова область помірного поясу з характерними для неї кліматом, рельєфом, ґрунтами, рослинним покривом і тваринним населенням, і ділянка тайги з хвойними породами, підзолистими ґрунтами на вирівняному вододілі, і більш обмежена за площею і однорідніша ділянка ялинового лісу з кислицею в трав’яному покриві, із зеленими мохами в надґрунтовому покриві на середньо-підзолистому| ґрунті, що лежить на схилі вододілу крутизною 6° південно-західної експозиції де-небудь у Кіровській обл. Як образно висловився автор терміну «екосистема» англійський вчений А. Р. Тенслі, він може бути застосований до різних явищ — від краплі до океану.

Є й істотніші відмінності між поняттями біогеоценоз і екосистема. Біогеоценоз ‑ просторова одиниця певної величини, що відмежовується в природі від сусідніх біогеоценозів за фітоценозом. Екосистема — одиниця функціональна, яку тому не обов’язково просторово відмежовувати від інших екосистем. Людина до біогеоценозу не належить, а до великих екосистем може належати. Біогеоценоз – завжди явище природне, навіть якщо він і зазнав впливу людини, а екосистема може бути цілком штучною (акваріум, космічний корабель і т. д.).

Тому ми можемо застосовувати термін «екосистема» не лише в сукупності біогеоценозів| або як синонім до окремих біогеоценозів, але іноді й у тих випадках, коли термін «біогеоценоз» («біогеоценози») не застосовний.

Читайте також:

Біоіндикація стану навколишнього середовища.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИННИКИ	\|	ЖИТТЄВІ ФОРМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.391 сек.