Пле́м'я — форма етнічної спільності й суспільної організації докласового суспільства[7].
Плем'я виникає одночасно з родом, бо екзогамність роду потребує постійних зв'язків хоча б між двома родовими колективами.
Археологічно виникнення племені звичайно фіксується тільки в мезоліті, коли закінчується його формування як соціальної й етнічної спільності.
Характерними рисами раннього П. є: наявність племінної території, відокремленої від території сусідніх П. умовними рубежами; певна екон. спільність і взаємодопомога одноплемінників, що виражається, напр., у колективних полюваннях; єдина племінна мова; племінна самосвідомість і самоназва тощо.
На відміну від наступних типів етніч. спільностей (народність, нація) П. засноване на спільному походженні родів, що до нього входять, на кровноспоріднених зв'язках між його членами. Саме кровноспоріднений зв'язок, який об'єднав два чи кілька родів, перетворює їх на П. Належність індивіда до П. робила його співвласником спільної власності, забезпечувала йому певну частку виробленого продукту, право участі в суспільному житті.
Розвинені П. кінця епохи первіснообщинного ладу мали племінне самоврядування, яке складалося з племінної ради, військ, і цивільних вождів. Поступово в П. розвивається майнове розшарування, виділяються багаті і бідні роди, з'являється племінна знать, зростає роль військ. керівництва, яке нерідко захоплює й цивільну владу в П. На зміну П. приходить нова форма етнічної спільності — народність і нова форма організації суспільства — держава.