• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Глава VI

Розрізняють певні види референдумів.1) За територіальною ознакою:

• всеукраїнський референдум. Відповідно до ст. 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначається Верхов­ною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, установлених Конституцією України. Відповідно до ст. 73 та п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначен­ня всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Кон­ституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, вислов­леною у порядку, визначеному ч. 2 ст. 72 Конституції України: всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціа­тивою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України (це приблизно 1/10 виборчого корпусу України), які мають пра­во голосу, за умови, що підписи щодо призначення референду­му зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Всеукраїнські референдуми проводилися в Україні двічі. Перший відбувся 1 грудня 1991 р. На ньому було підтримано проголошення незалежності України. Другий було проведено 16 квітня 2000 р. відповідно до Указу Президента України «Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціа­тивою» від 15 січня 2000 р. № 65/2000, виданого на вимогу по­над трьох мільйонів громадян України.

Предметом цього референдуму стали такі питання: 1) чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення ст. 90 Кон­ституції України новою третьою частиною такого змісту: Пре­зидент України може також достроково припинити повнова­ження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу парламентську більшість або у разі незатвердження нею протя­гом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому по­рядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету Украї­ни, яка б установлювала додаткові підстави для розпуску Пре­зидентом України Верховної Ради України, та відповідне допов-

Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя) 295

пення п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України словами: та в інших випадках, передбачених Конституцією України?

2) Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилученням у зв'язку з цим ч. З ст. 80 Конституції України: Народні депута­ти України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи за­арештовані?

3) Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народ­них депутатів України з 450 до 300?

4) Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалат­ного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації?

У результаті проведення референдуму було дано позитивні відповіді на всі питання, винесені на референдум, за винятком формування в Україні двопалатного парламенту. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.07.2000 р. № 1876-ІН зміни до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму мали бути внесені у вересні 2000 р. Однак рішен­ня, прийняті на цьому всеукраїнському референдумі, всупереч ч. 4 ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві рефе­рендуми», відповідно до якої закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження держав­ними органами, так і не знайшли свого законодавчого закріплен­ня. За винятком положення про наділення Президента України правом достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді Украї­ни не сформовано коаліцію депутатських фракцій (яка і є пар­ламентською більшістю), що закріплено у п. 1 ч. 2 ст. 90 Зако­ну України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р.;

• місцевий референдум, який може проводитися у межах Ав­тономної Республіки Крим або у межах інших адміністра­тивно-територіальних одиниць.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеве само­врядування в Україні» предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. Відпо­відно до ч. З ст. 7 зазначеного Закону на місцевий референдум

296_________________________________________ Глава VI

не може бути винесено питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

Рішення про проведення референдуму Автономної Респуб­ліки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим (п. З ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим від 21.10.1998 p.), а рішення про проведення місцевого референду­му приймає сільська, селищна, міська рада (п. 18 ч. 1 ст. 26 За­кону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

2) За предметом референдуму(тобто за питанням, вирі­шення якого відбувається шляхом народного голосування):

• конституційні референдуми, коли шляхом референдуму ви­рішується питання прийняття, затвердження або зміни Кон­ституції;

• законодавчі референдуми, коли народним голосуванням ви­рішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною, скасуванням законів.

Відповідно до ст. З Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» предметом всеукраїнського референдуму може бути:

затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

прийняття, зміна або скасування законів України або їх окре­мих положень;

прийняття рішень, які визначають основний зміст Консти­туції України, законів України та інших правових актів.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 ст. 5 зазначеного Закону на всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, від­несені Конституцією України до відання України. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про реалі­зацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утво­рень або вихід з них.

Стаття 74 Конституції України встановлює, що не допуска­ється референдум щодо законопроектів з питань податків, бю­джету та амністії.

Відповідно до ч. З ст. 5 Закону на всеукраїнський референ­дум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та по­милування; питання про вжиття державними органами Украї-

Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя)297

пи надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громад-іі.кого порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Пре­зидента України та Кабінету Міністрів України.

У теорії конституційного права існує думка про те, що обме­ження предмета можливого референдуму не відповідає прин­ципу народного суверенітету¹, який закріплений у ст. 5 Консти-і унії України. У зарубіжних державах (наприклад, в Італії) при закріпленні принципу народного суверенітету встановлюється, що він здійснюється у межах і у формах, установлених Конститу­цією. Однак у Конституції України таке застереження відсутнє.

3) За обов'язковістю:

• обов'язкові референдуми, коли іншим чином рішення з пев­ного питання не може бути прийняте. Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України законопроект про внесення змін до розділів І, III,XIII Конституції України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Прези­дентом України;

• факультативні референдуми, які можуть бути проведені, а можуть бути і не проведені залежно від рішення певно­го органу або існування народної ініціативи. Предметом та­кого референдуму може стати будь-яке питання або проект державного чи самоврядного рішення, за винятком питань та проектів, винесення яких на референдум заборонено кон­ституцією або законом. Референдуми з ініціативи громадян завжди мають факультативний характер².

А) За моментом проведення:

• дозаконодавчі референдуми, які проводяться до розгляду за­конопроекту парламентом та є зазвичай консультативними;

• післязаконодавчі референдуми, які проводяться після роз­гляду законопроекту парламентом та є, як правило, поста­новляючими.

5) За правовими наслідками:

• консультативні референдуми. Статтею 46 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» передбачено

¹ Маклаков В. В. Зазнач, праця. — С. 434.

² Маклаков В. В. Зазнач, праця. — С 438.

Глава VI

можливість проведення дорадчого опитування громадян (кон­сультативного референдуму), що проводиться з метою ви­явлення волі громадян при вирішенні важливих питань за­гальнодержавного і місцевого значення. Результати такого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами. При цьому, як­що проекти законів, інших рішень Верховної Ради України або рішень місцевої ради не відповідають результатам все­українського або відповідного місцевого дорадчого опиту­вання, такі закони, рішення можуть бути прийняті лише більшістю (не менш як дві третини від загальної кількості) народних депутатів України або депутатів відповідної міс­цевої Ради.

Від консультативного референдуму слід відрізняти опиту­вання громадської думки, що відповідно до ст. 47 зазначеного Закону проводяться в іншому, ніж передбачено цим Законом порядку, або з питань, які згідно із Законом не можуть виноси­тися на всеукраїнський чи місцевий референдуми. Вони не ма­ють статусу консультативного референдуму і правових наслід­ків, що з нього випливають; • постановляючі референдуми. Зі змісту ч. З ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» ви­пливає, що закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо актів ор­ганів державної влади та місцевого самоврядування. Рішен­ня, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридич­ну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться. Відповідно до ч. 4 ст. 1 зазначеного Закону за­кони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бу­ти скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.

6) За часом проведення: • повторні референдуми. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» повторні все­українські та місцеві референдуми відбуваються, якщо під час проведення відповідного референдуму було допущено грубі порушення цього Закону. У такому разі Верховна Ра­да України у місячний строк, а місцева рада у п'ятнадцяти-

Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя) 299

денний строк можуть призначити повторний всеукраїнсь­кий або місцевий референдум на всій території республіки, відповідної адміністративної одиниці або її частини. • нові референдуми. Новий всеукраїнський референдум з пи­тань, що раніше виносилися на референдум, може бути про­ведено не раніш як через 5 років, а місцевий референдум — не раніш як через рік від дня проведення попереднього ре­ферендуму з цих питань.

§ 8. Принципи і порядок проведення

Переглядів: 302