МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Регіональні механізми захисту прав людини.Основні регіональні договори про права людини.
Африка
Арабський регіон • Арабська хартія про права людини (2004 рік).
Європа • Європейська конвенція про захист прав людини і Основних свобод (1950 рік) та додаткові протоколи. • Європейська соціальна хартія (1961 рік), додаткові протоколи і переглянуті, • Хартія основних прав Європейського Союзу (2010 рік).
На додаток до механізмів ООН, існують також спеціалізовані, регіональні системи захисту прав людини. Вони зазвичай відображають стандарти системи ООН, але можуть бути передбачені додаткові методи моніторингу та контролю за реалізацією регіональних договірних зобов'язань. Ці системи різняться за типом, віком та ефективністю, але кожен має на меті відображення та доповнення міжнародного права прав людини правової бази у місцевих умовах. Наприклад, є відносно розвинена міжамериканська регіональна системи, заснована на двох окремих документах: Статут Організації американських держав та Американська конвенція про права людини. Останній є складним договором із системою, яка забезпечує міждержавні та індивідуальні скарги проти держав-учасниць Міжамериканським судом з прав людини в Коста-Ріці[39].
З іншого боку, не має пан-регіональної системи в Азії, де регіональне співробітництво, що спрямоване на забезпечення ефективного внутрішнього і регіонального здійснення ООН стандартів. Однак, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) з початку 1990-х працює над розвитком регіонального механізму і Закону про права людини. У 2008 році всі десять держав членів Асоціації ратифікували Закон про права людини[40].
Закон передбачає створення регіонального органу з прав людини і перша нарада Міжурядової комісії з прав людини Асоціації відбулась в 2009 році[41].
Це керівництво фокусується головним чином на регіони, де працює Програма Вестмінстерської фундації за демократію, спрямована на зміцнення потенціалу парламентів щодо захисту прав людини всередині країни: Африки, Близького Сходу та Північної Африки та Європи.
Африка Африканська хартія прав людини була прийнята в 1981 році державами-членами Організації африканської єдності (нині Африканський Союз) і набула чинності в 1986 році[42]. Хартія загальних прав людини включає в себе як цивільні і політичні права, так і економічні та соціальні права людини. Всі члени Африканського союзу ратифікували Хартію, у тому числі кожен з африканських країн-партнерів Вестмінстерської фундації[43].
Африканський союз також прийняв додаткові протоколи і договори для захисту прав уразливих груп населення, зокрема прав африканських жінок і дітей[44].
З 2006 року Африканський суд з прав людини має юрисдикцію щодо міждержавних та індивідуальних скарг на порушення Статуту. Суд може здійснювати свою юрисдикцію лише щодо тих держав, які визнали його юрисдикцію[45]. У 2010 році 25 держав-учасниць Хартії прийняли його юрисдикцію. Робота суду є доповненням до Африканської комісії з прав людини. Комісія може передавати справи до суду і суд може запитувати думку комісії щодо певних справ[46]. Протокол до Хартії щодо створення Суду чітко визначив, що обидві установи мають продовжувати Читайте також:
|
||||||||
|