Закон України

У 2006 році український парламент прийняв закон, покликаний забезпечити більш дієве впровадження у країні практики Європейського суду з прав людини. У цьому законі передбачена низка механізмів для забезпечення чинності рішень Суду проти України та інших держав-членів Ради Європи на рівні українських законодавчих норм. По-перше, національним судам доручається використовувати практику Суду як джерело права під час постановлення рішень у справах (стаття 17). Закон вимагає перекладу на українську мову практики Європейського суду (стаття 6 ЄКПЛ). По-друге, від уряду вимагається перевірка усіх законодавчих актів, які він пропонує, на сумісність з нормами Конвенції у їх тлумаченні Європейським судом з прав людини. Таку роботу має проводити офіс Урядового уповноваженого, висновки якого підлягають оприлюдненню. Крім того, цей закон вимагає від офісу Уповноваженого проведення періодичного аналізу законодавства на предмет його сумісності з практикою Європейського суду з прав людини (стаття 19).

СКПЛ: підвищення ролі парламенту стосовно судових рішень, пов’язаних з правами людини

СКПЛ випускає річні звіти щодо реакції уряду СК на рішення не на його користь, постановлені судами СК та Європейським судом з прав людини. Основою таких звітів є листування Комітету на відповідні теми з урядом СК; Комітет випустив докладні настанови для урядових органів щодо розробки, спільно з парламентом, правил реагування на судові рішення зазначеного характеру. У своєму останньому звіті СКПЛ зробив наступне роз’яснення:

«Залучення парламенту до виконання судових рішень щодо прав людини має багато переваг. Воно не тільки підвищує рівень обізнаності з дотичними до прав людини проблемами у парламентському середовищі, але також підвищує політичну прозорість заходів реагування уряду на судові рішення. Таким чином, забезпечується як справжній демократичний внесок у процес змін законодавства з огляду на судові рішення, так і запобігання враженню, немов зміни у законах або правилах, внесені внаслідок судових рішень, мають брак демократичної легітимності. Такий підхід сприяє координації роботи різних дійових осіб, поліпшує політичну відкритість піднятих проблем, а також створює можливість публічного контролю тих аргументів, які наводить уряд на обґрунтування способів свого реагування на судові рішення, або ж затримок такого реагування[90].

Аналіз практичного прикладу: права ув’язнених на участь у виборах у СК

У своєму рішенні за справою Герст проти СК (2005 р.) Велика палата Європейського суду з прав людини постановила, що існуюча бланкетна норма, за якою засудженим до ув’язнення у СК забороняється участь у виборах, є несумісною з правом на участь у вільних і справедливих виборах, гарантованим статтею 31 Протоколу до ЄКПЛ.

Уперше СКПЛ привернув увагу уряду до цього питання у 2006 році. Ще до цього уряд заявляв про свій намір провести з цього приводу консультації. Документ за результатами консультацій був оприлюднений тільки у грудні 2006 року. У 2007 році СКПЛ розглянув цей документ та піддав критиці рішення уряду щодо двоетапного процесу консультацій, а також щодо виключення будь-якої можливості поновлення прав ув’язнених у повному обсязі. Комітет дійшов висновку про те, що відведений на консультації час є неадекватним для даної проблеми[91]. Рік потому СКПЛ знов випустив звіт із засудженням подальших затримок у вирішенні питання. Комітет дійшов висновку, що ця справа, ймовірно, буде однією з небагатьох справ проти СК, розгляд якої у Європейському суді з прав людини затягується, тобто, однією з тих справ, що очікують свого розгляду більше п’яти років. Комітет звернувся до уряду із закликом забезпечити відповідні правові засоби до проведення наступних загальних виборів у СК у 2010 році[92].

У своєму останньому звіті про судові рішення у царині прав людини СКПЛ піддав уряд СК суворій критиці за неспроможність запровадження відповідних правових засобів до загальних виборів, призначених на березень 2010 року. Комітет Міністрів розглядав цю справу у грудні 2010 року і висловив занепокоєння відсутністю будь-яких зрушень у цьому питанні. Після цього Велика палата постановила пілотне рішення з цього приводу наприкінці 2010 року у справі Грінз проти СК. 20 грудня 2010 року Уряд СК проголосив, що він подасть законопроект, за яким право голосувати через довірену особу або поштою буде поширене на всіх ув’язнених, засуджених на термін менше чотирьох років. СКПЛ розгляне таку пропозицію згідно встановленої процедури.

Це питання виявилось особливо суперечливим для уряду СК. 10 лютого 2010 року члени парламентської опозиції успішно провели парламентське звернення до уряду із закликом не вносити змін до законодавства у відповідь на рішення Європейського суду з прав людини. У ході дебатів Генеральний Аторней чітко пояснив, що, на думку уряду, такий варіант становив би собою порушення зобов’язань СК за ЄКПЛ. На час написання цього матеріалу від СКПЛ очікувався подальший розгляд думок широкого загалу у березні 2011 року.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Надзвичайний бюджет Великобританії (СК) 2010 року	\|	Моніторинг дотримання регіональних угод та угод під егідою ООН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.