Спеціальна література

[43], [44], [46], [49], [51], [52], [55-60], [63].

1.8. Форми влаштування дітей, що залишилися без батьків

1. Поняття і сутність усиновлення. Суб’єкти усиновлення

2. Порядок та правові наслідки усиновлення

3. Підстави, порядок та правові наслідки визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення

4. Поняття, порядок встановлення та припинення опіки та піклування над дітьми

5. Поняття, підстави виникнення та припинення патронату

6. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу

Методичні рекомендації

Основними формами влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, патронат, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

Усиновлення – юридичний акт, в результаті якого між усновлювачами і їх родичами з одного боку і всиновленою дитиною – з другого виникають такі ж права і обов’язки, як між батьками і дітьми, а також їх родичами за походженням.

Суб'єктами відносин щодо усиновлення є: усиновлювачі; усиновлені. Відповідно до ст. 208 СК усиновленою може бути дитина. Згідно ст. 6 СК, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. За виняткових обставин допускається усиновлення повнолітньої особи (ст. 208).

До кола осіб, які виявили бажання стати усиновлювачами і які подали заяву до органу опіки і піклування про взяття на облік, законом передбачаються певні вимоги, дотримання яких є гарантією забезпечення прав дітей, які передаються на усиновлення.

Законодавець пред'являє до усиновлювачів певні вимоги (ст. 211 СК):

1) ними можуть бути тільки дієздатні особивіком не молодше двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. При цьому усиновлювач обов'язково повинен бути старшим за дитину, яку він бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років, а при усиновленні повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років.

2) усиновлювачами є подружжя, бо вважається, що інтересам дитини в своїй більшості відповідає виховання у сім’ї.

3) якщо дитина має лише матір (батька), вона може бути усиновлена її чоловіком (дружиною). Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;

4) якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

Законом також установлено перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212 СК).

До умов усиновлення належить згода осіб, які відповідно до закону мають на це право: самої дитини; її батьків або осіб, що їх замінюють; одного з подружжя, якщо він не виступає усиновлювачем.

Слід звернути увагу студентів, що за загальним правилом вимагається згода вказаних вище суб’єктів, разом з тим законодавець передбачає випадки, коли така згода не потрібна. СК України встановлює судовий порядок усиновлення (статті 223, 224 СК), за певним винятком коли усиновлюється дитина, яка є громадянином України, але проживає за межами України – здійснює консульства установа або дипломатичне представництво (ст. 282 СК).

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (ч. 1 ст. 225 СК). Студенти повинні знати, що в Україні діє таємниця усиновлення (ст. 226 – 231 СК України).

В окремих випадках усиновлення може бути визнано недійсним або скасовано. Слід звернути увагу студентів, що це дві різні підстави припинення відносин усиновлення. Так, залежно від порушень закону, які передували рішенню суду про усиновлення,усиновлення визнається недійсним або усиновлення може бути визнано недійсним.

Скасування усиновлення — теж одна з підстав припинення усиновлення, яку можна розглядати як правоприпинюючий і одночасно правовідновлюючий юридичний факт. .Усиновлення скасовується коли воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає на недоумство, психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Опіка і піклування встановлюються над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківських прав (ч.1 ст. 243 СК). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування – над дитиною від 14 до 18 років.

Наступною формою влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є патронат. Відносити патронату виникають на підставі договору про патронат, який укладається між органом опіки та піклування і особою, яка бере на виховання дитину (патронатний вихователь).

Прийомна сім’я є однією з форм влаштування на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.Відповідно до ст. 256-1 СК прийомною є сім’я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомна сім’я створюється районною, районною в містах Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчим комітетом міської ради (ст. 256-4 СК).

Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Хто може бути усиновлювачами і усиновленими?

2.Назвіть осіб, які не можуть бути усиновлювачами.

3.Розкрийте правові наслідки скасування усиновлення.

4. В яких випадках усиновлення може бути визнано недійсним?

4.В яких випадках встановлюється опіка і піклування над дітьми?

5.В чому полягає сутність патронату, як форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування?

6.Розкрийте особливості прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу. В чому полягає їх відмінність?

Задачі

Задача №1

Прокурор району пред’явив позов до подружжя Сільвестрових про визнання удочеріння ними племінниці Наташі недійсним. Судом було встановлено, що єдиною причиною удочеріння відповідачами племінниці було прагнення одержати велику житлову площу у зв'язку з майбутнім знесенням будинку (ремонту не підлягає), у якому вони проживають. Усиновителі у свою сім’ю Наташу не брали, дівчинка продовжувала жити з матір'ю. Суд виніс рішення про скасування усиновлення, вказавши, що воно суперечить інтересам дитини.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача №2

Подружжя Гиричів усиновили дитину з дитячого будинку. Пізніше було з’ясовано, що дитину до дитячого будинку віддала мати, яка не надавала згоди на усиновлення цієї дитини. Протягом двох років після передачі дитини до дитячого будинку ніяких відомостей про її матір не поступало і місцезнаходження її було невідоме.

Чи не суперечить чинному законодавству таке усиновлення?

Задача №3

Подружжя Ільченків виявило бажання усиновити 3-х річного Сашу. Його мати, яка мала ще трьох дітей і перебувала у скрутному матеріальному становищі, надала згоду на усиновлення Саші. Батько Саші останні два роки з сім’єю не проживав. Через два роки мати Саші дізнавшись від сусідів, що її син проживає в поганих умовах, усиновлювачі поводяться з ним жорстоко, вирішила відкликати свою згоду на усиновлення.

Чи має право мати Саші відкликати свою згоду на усиновлення? Яким чином можна захистити права дитини в цій ситуації?

Задача №4

Батьки восьмирічної Оксани загинули в автокатастрофі. ЇЇ дядько Васін звернувся в органи опіки і піклування з проханням призначити його опікуном. При розгляді його прохання було з’ясовано, що Васін мав судимість і хворів на туберкульоз.

Чи буде задоволене прохання Васіна?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Задача №1	\|	Нормативно-правові акти і матеріали судової практики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.