МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Спеціальні терміниПовітряні апарати (судна); повітряний простір; безпека повітряних польотів; цивільна авіація; договори чиказької системи; договори варшавської системи; договори римської системи; договори про незаконне втручання в діяльність цивільної авіації; міжнародна аеронавігація; міжнародне повітряне право; міжнародні повітряні сполучення; міжнародний політ; національність повітряних суден; незаконні акти, спрямовані проти безпеки цивільної авіації; незаконне захоплення повітряних суден; перевезення пасажирів і вантажів; злочини, чинені на борту повітряних суден; принципи міжнародного повітряного права; принцип повного й виняткового суверенітету держави над повітряним простором над її територією; принцип нерозповсюдження суверенітету держави на повітряний простір, який розташований над недержавною, міжнародною територією; принцип поваги суверенітету держави над її повітряним простором; принцип визнання національності судна на основі його реєстрації; принцип забезпечення безпеки міжнародних повітряних сполучень; принцип захисту повітряних суден від актів незаконного втручання; принцип відшкодування збитку, заподіяного повітряним суднам; «свободи повітря»; свобода польотів у міжнародному повітряному просторі; юридичний статус повітряного простору. Контрольні питання . Визначте предмет регулювання міжнародного повітряного права. З яких правових інститутів складається міжнародне повітряне право? Які основні напрямки співробітництва держав у галузі використання повітряного простору? У чому складаються особливості міжнародного повітряного права порівняно з іншими галузями міжнародного права? З якими галузями міжнародного публічного права тісно взаємодіє міжнародне повітряне право? Дайте характеристику джерел міжнародного повітряного права. Назвіть основні принципи діяльності в повітряному просторі. Які універсальні міжнародні договори укладені у сфері міжнародного повітряного права? Дайте їм коротку характеристику. Чи застосовується в міжнародному повітряному праві звичай? Яка роль ООН і її органів у формуванні й реалізації норм міжнародного повітряного права? Яка роль міжнародних неурядових організацій у формуванні й реалізації норм міжнародного повітряного права? Які міжнародні організації діють у галузі міжнародного повіт-' ряного права? Який механізм урегулювання спорів у сфері міжнародного повітряного права? Дайте поняття й визначення «свобод повітря». Хто і яким чином здійснює реєстрацію повітряних суден? Яким чином здійснюється рятування пасажирів і екіпажу повітряного судна? У чому особливості відповідальності за здійснення правопорушень у галузі міжнародного повітряного права? У чому специфіка повітряного простору в порівнянні з космічним простором або морським простором? Розділ 19 МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО 19.1. Міжнародне космічне право та його джерела Слід зазначити, що космічний простір, розташований у юридичному і фізичному смислі за межами земного повітряного простору і простирається безкрайно, не маючи ніякої межі, не пристосований для життя і діяльності людини, а також інших живих істот, крім спеціальних апаратів і пристроїв, причому на обмежений час. Тому в наш час для держав немає сенсу оголошувати територіальні претензії на певні ділянки таких просторів. У результаті такої обмеженої функціональності, юридичний статус космічного простору з початку космічної діяльності склався як статус міжнародного простору, тобто простору, на який не поширюється суверенітет або юрисдикція будь-якої держави. Правовий режим космічного простору (практично в межах усієї Сонячної системи) також типовий для міжнародного простору. Міжнародне космічне право — галузь сучасного міжнародного права, що регулює діяльність держав з дослідження і використання космічного простору, встановлює його правовий режим. Потреба міжнародного правового регулювання космічної діяльності була породжена науково-технічним прогресом, що призвів до запуску Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі, який ознаменував початок освоєння людством космічного простору. Космічною діяльністю займається нині дуже обмежена кількість високорозвинених держав і держав, що мають відповідні можливості. Саме вони і є основними суб'єктами міжнародного космічного права. Але в результаті такої діяльності й у її міжнародно-правовому регулюванні зацікавлені всі держави світу, людство в цілому. Тому правове регулювання космічної діяльності від початку стало здійснюватися шляхом укладання, головним чином універсальних міжнародних угод, відкритих для участі всіх держав. Основна роль у справі розроблення таких договорів належить Організації Об'єднаних Націй в особі Генеральної Асамблеї, її допоміжного органу — Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його підкомітету з правових питань. Як відзначалося раніше, космічний простір — це недержавна (міжнародна) територія, юридичний статус і правовий режим якої визначаються міжнародним правом. В основу правового режиму космічного простору покладено вироблені в рамках ООН або під її егідою міжнародні універсальні договори, у тому числі Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 року; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 року; Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах 1979 року. Такими договорами є також Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, 1968 року; Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічними об'єктами, 1972 року. Виходячи з положень цих універсальних міжнародних угод, багато держав уклали угоди про науково-технічне співробітництво у сфері космічної діяльності, їх кількість перевищує десятки, якщо не сотні, і продовжує безупинно зростати. До джерел міжнародного космічного права універсального характеру належать також договори, що частково регулюють і космічну діяльність. Це, наприклад, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою 1963 року; Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року. Крім того, до джерел міжнародного космічного права належать міжнародні договори двостороннього характеру. Так, у 1963 році між СРСР і СІЛА була укладена джентльменська угода про не-розміщення в космічному просторі будь-яких об'єктів із ядерною зброєю й іншими засобами масового знищення. Загальне значення цієї угоди було підтверджено в резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1884 (XVIII). У 1998 році Російська Федерація, США, країни, що входять у Європейське космічне агентство, Японія і Канада уклали угоду про створення Міжнародної космічної станції. Читайте також:
|
||||||||
|