КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРА

(греч. kаinos - новий; zoe - життя)

Початок 65 млн років тому (починаючи з датської доби), повна тривалість невідома, за деякими даними може досягти 90 млн років (див. рис. 21). Кайнозойська ера поділяється на три періоди: палеоген, неоген і антропоген (= четвертинний). На суші кайнозой ‑ час панування квіткових рослин, комах, птахів і ссавців; у морських басейнах ‑ розквіт водоростей, червів, молюсків, мшанок і костистих риб, а також різних типів підцарства найпростіших. Вуглеутворення спостерігається переважно в неогені.

ПАЛЕОГЕНОВИЙ ПЕРІОД

(греч. palaios - стародавній; genos - походження)

Початок 65 млн, кінець ‑ 25 млн років тому; тривалість 40 млн років. Серед наземних рослин найчисленніша група ‑ квіткові рослини, що з’явилися в попередній крейдяний період. Палеоген ‑ час широкого глобального розповсюдження ссавців: яйцеродні, сумчасті, але визначальним було різноманіття плацентарних (стародавні хижаки, стародавні копитні, примітивні примати та ін.). В олігоцені та ранньому міоцені на лісостепових просторах Азії формується «індрикотерієва фауна». На суші також мешкали лускаті рептилії, черепахи і гатерії, а в прісних водах ‑ крокодили. Достатньо різноманітні нові беззубі птахи.

Серед водних хребетних переважали костисті риби. Різноманітні морські безхребетні, у тому числі «гігантські» форамініфери (нумулітиди), нові групи коралів, двостулкових і черевоногих молюсків, морських їжаків і багато інших.

НЕОГЕНОВИЙ ПЕРІОД

(греч. neos - новий; genos - походження)

Початок близько 25 млн, кінець ‑ 2 млн років тому; тривалість 23 млн років. Неогенова водна і наземна біота наближається до сучасної, в неогенових морях різко скорочується число нумулітид і зростає кількість планктонних форамініфер. Численні та різноманітні костисті риби. Поступово набувають сучасного вигляду земноводні й рептилії. Звертають на себе увагу великі страусоподобні птахи. Продовжувався розквіт плацентарних ссавців: непарнопалих (гіпаріони) і парнопалих (олені, верблюди, свиноподібні), нові хижаки (шаблезубі тигри), хоботні (мастодонти). Наприкінці цього періоду з’являються перші люди (див. рис. 249).

ЧЕТВЕРТИННИЙ, АБО АНТРОПОГЕНОВИЙ, ПЕРІОД

(четвертний ‑ четверта група відкладів після первинних, вторинних і третинних;
грец. anthropos - людина; genos ‑ походження)

За початок антропогенового періоду прийнятий рубіж 2 млн років; час завершення антропогену невідомий. Фауністична і флористична характеристики антропогену дуже близькі до таких самих неогену. Враховуючи це, деякі палеонтологи схильні розглядати четвертний період як частину неогену.

Для антропогену надзвичайно характерна експансія людини. Інтенсивна та різноманітна діяльність людини почала справляти вплив на розвиток біосфери. Цей новий стан біосфери пропонують називати ноосферою (грец. noos ‑ розум; sphaira ‑ куля).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.