МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА

(греч. mesos - середній, проміжний; zoe - життя)

Початок близько 250 млн, кінець ‑ 65 млн років тому; тривалість близько 185 млн років. Мезозойська ера підрозділяється на три періоди: тріас, юра та крейда. Для цієї ери характерний новий розквіт більшості типів тварин і відділів рослин, що з’явилися раніше. У наземній біоті переважали плазуни («доба рептилій»), виникли ссавці й птахи. З рослин панували голонасінні й папоротеподібні, в крейді до них приєдналися покритонасінні ‑ квіткові. Черговий розквіт рослин, серед яких було багато деревних форм, призвів до нової епохи вуглеутворення, особливо значного в юрі. Різноманітна й морська біота: в цей час існували практично всі відділи водоростей та майже всі типи царства тварин.

ТРІАСОВИЙ ПЕРІОД

(греч. trias - трійця)

Початок близько 250 млн, кінець ‑ 215 млн років тому; тривалість близько 35 млн років. Особливістю тріасового періоду є перехідний характер систематичного складу біоти. Продовжували існувати палеозойські релікти і спільно з ними жили знов виниклі групи організмів, характерні для мезокайнозою. Так, серед наземних рослин як і раніше переважали голонасінні, а у відділі папоротеподібних з’явилися нові групи. На початку тріасу фітогеографічна диференціація палеозою змінилася, виникли три нові області: Сибірсько-Канадська, Євро-Синійськая та Австралійська. В середньому тріасі відбулася зміна палеофітної флори на мезофітну.

Помітно скоротилася кількість земноводних: поступово вимерли стегоцефали, їхні екологічні ніші зайняли безхвості земноводні (жаби). Збільшилось різноманіття плазунів. Виникли динозаври, птерозаври і крокодили. Продовжували існувати численні звіроподібні плазуни, що дали в пізньому тріасі перших ссавців невеликих розмірів (яйцеродні), що зовні нагадують щурів. У пізньому тріасі виникли й перші представники класу птахів, про що свідчить недавня знахідка у верхньотріасових відкладах Техасу невідомого раніше викопного, названого Protoavis (див. рис. 238).

У морях з’явились шестипроменеві корали та перші амоніти з амонітовою лопатевою лінією, правильні морські їжаки та ін.

Серед хребетних у цей час жили костисті риби та різні водні рептилії (іхтіозаври, плезіозаври і плакодонти). Разом з тим протягом тріасу вимерли характерні для палеозою групи безхребетних тварин, як, наприклад, головоногі молюски з прямою мушлею, амоніти з цератитовою лопатевою лінією, деякі брахіоподи та ін.

ЮРСЬКИЙ ПЕРІОД

(від Юрських гір у Західній Європі)

Початок близько 215 млн, кінець ‑ 145 млн років тому; тривалість близько 70 млн років. На цей час припадає розквіт папоротеподібних і різноманітних голонасінних рослин. Характерні масові захоронення загиблих, переважно деревних, форм, що призвело до потужного вуглеутворення, яке порівнюване за масштабами з кам’яновугільним.

В юрі спостерігався розквіт плазунів. Вони були представлені всіма екологічними групами. Крім форм, що мешкали на суші (динозаври, звіроподібні), відомі водні представники (пліозаври, плезіозаври), а також ті, що освоїли повітряний простір (птерозаври). Серед динозаврів з’явилися перші гіганти. Птахи представлені ящерохвостими (археоптерикс). Можливо, вже виникли й справжні віялохвості птахи. З’явився новий підклас ссавців ‑ сумчасті. Серед наземних безхребетних спостерігався розквіт комах.

У морях почали зустрічатися нові групи безхребетних; планктонні форамініфери, незвичайні коралоподібні двостулки (рудисти), різноманітні амоніти й белемніти, зросла різноманітність морських їжаків, мшанок і багатьох інших. З’явилися нові водорості ‑ діатомові та динофітові. Багато організмів, що виникли раніше, в юру зазнали розквіту.

КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД

(у відкладах цього періоду велика кількість писальної крейди)

Початок близько 145 млн, кінець ‑ 65 млн років тому; тривалість близько 80 млн років. Основна біотична подія цього часу ‑ поява та інтенсивний розвиток покритонасінних ‑ квіткових рослин. Їхня поява спричинила зростання різноманіття комах. Продовжувався розквіт наземних і літаючих плазунів. Серед наземних рептилій переважали динозаври як ящеротазові (тиранозаври, бронтозаври і страусоподобні целурозаври), так і птахотазові (стегозаври, анкілозаври, цератопси, ігуанодони та качконосі). Крилаті плазуни були представлені птеродактилями. У крейді з’явилися перші плацентарні ссавці (комахоїдні, хижі, копитні, примати та ін.).

У морських басейнах на фоні явного переважання костистих почався новий розквіт риб. Декількома групами були представлені морські плазуни (іхтіозаври, плезіозаври, пліозаври, мозозаври), що досягали нерідко гігантських розмірів. Надзвичайно різноманітні морські безхребетні: продовжували існувати коралоподібні двостулки (рудисти), своєрідні черевоногі молюски (неринеїди), головоногі молюски (амоніти і белемніти), брахіоподи, морські їжаки та багато-багато інших.

Наприкінці крейдового періоду відбулося, ймовірно, найбільше масове вимирання багатьох груп тварин і рослин. У морських басейнах зникли амоноідеї, іхтіозаври, завроптеригії, на суші ‑ динозаври і птерозаври, що освоїли повітряний простір. Повністю вимерли різні голонасінні рослини (бенетитові, кейтонієві, чекановскієві). В інших групах різко скоротилася чисельність ‑ до 30-50%.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА	\|	КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.