• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Призначення покарання за сукупністю злочинів.

Питання про призначення покарання за сукупністю злочинів виникає у тих випадках, коли особа вчинила одне або декілька діянь, які кваліфікуються за двома або більше кримінально-правовими нормами Особливої частини КК, до засудження за будь-який з них.

Етапи призначення покарання за сукупністю злочинів у порядку, встановленому ст. 70 КК:

1) призначення покарання окремо за кожний злочин, що входить у сукупність;

2) призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів.

1. Призначення покарання окремо за кожний із злочинів, що утворює сукупність.Суд, призначаючи покарання за кожний із злочинів, керується загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК). Такий підхід до призначення покарання дає можливість індивідуалізувати його щодо кожного злочину, враховуючи в той же час, що особою вчинено не один, а два або більше злочинів.

2) призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК призначення остаточного покарання може відбуватися шляхом:

1) поглинення менш суворого покарання більш суворим;

2) повного чи часткового складання призначених покарань;

Призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим допускається як щодо покарань одного виду, так і різних видів. Але однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК.

Причастковому складанні остаточне покарання призначається шляхом приєднання до найбільш суворого покарання, призначеного за один із злочинів, будь-якої частини менш суворого покарання (або покарань), призначеного за інший злочин (злочини).

Приповному складанні остаточне покарання за сукупністю дорівнює сумі складених покарань.

Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися лише шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавлення волі (ч. 2 ст. 70 КК).

Встановлюючи правила складання покарань, чинний закон забороняє складати з іншими видами покарань такі основні покарання як штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Згідно з ч. 3 ст. 72 КК ці види покарання виконуються самостійно. Не допускаючи складання зазначених видів покарання при призначенні остаточного покарання, закон, як здається, не виключає можливості їх поглинення більш суворими видами покарання.

За правилами, передбаченими в частинах першій – третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановления вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановления попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК.

Складання покарань обмежене ч. 2 ст. 70 КК певними межами. За загальним правилом, остаточне покарання, одержане при складанні окремих покарань (повному чи частковому), не може перевищувати максимальної межі санкції кримінально-правової норми, за якою призначено за конкретний злочин найсуворіше покарання. Так, якщо суд призначив за ч. 1 ст. 122 КК покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 185 КК – 1 рік позбавлення волі, то можливість призначення остаточного покарання шляхом повного складання не виключається (максимальний розмір санкції ч. 1 ст. 122 КК – 3 роки позбавлення волі). Якщо ж суд призначив за ч. 1 ст. 122 КК покарання у вигляді 2-х років, а ч. 1 ст. 185 КК – 2 роки 6 місяців позбавлення волі, то остаточне покарання може бути призначене лише шляхом часткового складання, тобто до 2 років 6 місяців суд може приєднати лише 6 місяців від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 122 КК, бо максимальна межа санкції ч. 1 ст. 185 КК становить 3 роки.

Як і основне покарання, додаткове покарання повинно бути призначене за конкретний злочин або злочини. У випадку, коли один і той же вид додаткового покарання призначається за два або більше злочинів, остаточний його строк чи розмір при частковому або повному складанні не може перевищувати максимальний розмір, встановлений у Загальній частині КК для даного виду покарання. При призначенні покарання за злочини, що входять у сукупність, різнорідних додаткових покарань, наприклад, за один - конфіскацію майна, а за другий – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, кожне з них приєднується до основного остаточного покарання і виконується самостійно.

Читайте також:

1. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
2. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
4. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
5. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
6. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.
9. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.
10. Бізнес-планування, його суть та призначення
11. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення
12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 754