• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Самонавіювання.

Еріксоніанський гіпноз.

Феномени, які спостерігаються при проведенні гіпнотерапії.

Рапорт.

Каталепсія.

Постгіпнотична амнезія.

Вікова регресія.

"Якоріння".

Навіюваність. Проби на навіюваність.

Зміст даного питання буде подано на лекційному занятті.

Основи аутогенного тренування

АТ – психотерапевтична методика, спрямована на відновлення динамічної рівноваги гомеостатичних механізмів організму людини, які порушуються внаслідок дистресу.

Методика аутогенного тренування базується на використанні релаксації м'язів та самонавіюванні. Від гіпнотерапії АТ відрізняється тим, що пацієнт активно залучається в процес терапії. В якості лікувального методу АТ була запропонована німецьким лікарем Шульцом (Schultz, J. H.) в 1932 році.

Вважається, що його техніка самонавіювання базується на його клінічних спостереженнях за пацієнтами, які знаходились в стані гіпнозу. Шульц звернув увагу, що на початкових стадіях гіпнозу пацієнти зазвичай переживали відчуття важкості в кінцівках, яке супроводжувалось відчуттям тепла. На побудову системи АТ Шульца здійснила вплив також його поінформованість про йогу.

Лікувальний ефект АТ обумовлений, на думку ряду вчених, зростанням в результаті релаксації тонусу парасимпатичної системи, що сприяє нейтралізації негативної стресової реакції організму. Лобзін В.С. пов'язує дію АТ з послабленням активності лімбічної і гіпоталамічної частин головного мозку.

Згідно класифікації Шульца, яка використовується в і теперішній час, АТ поділяється на нижчу ступінь, яка включає вправи на релаксацію і самонавіювання, і вищу, спрямовану на введення пацієнта в трансові стани різної глибини і активності.

Аутогенна техніка, яка розроблена Шульцем, складається з 6 стандартних вправ початкового курсу і 7 медитативних, які входять до вищого курсу. Тренування слід проводити щоденно, через деякий час після прийому їжі (два або три рази протягом дня).

При заняттях на нижчій ступені аутотренінгу, пацієнт, в одній з трьох початкових поз (паза "кучера", лежачи або напівлежачи), почергово практикує шість різновидів вправ.

1. Вправа "важкість" – на розслаблення м'язів.

2. Вправа "тепло" – на розширення судин шкіри.

3. Вправа "пульс" – нормалізує серцебиття.

4. Вправа "дихання" – сприяє спонтанному і рівномірному диханню.

5. Вправа "сонячне сплетіння" – нормалізує кровопостачання внутрішніх органів.

6. Вправа "прохолодне чоло" – зменшується або зникає головний біль.

Важливим для нижчого рівня АТ є поняття "переключенн", яке ввів Шульц. Німецький психотерапевт Д. Мюллер-Хегеманна визначає його як зниження активності кори головного мозку, яке виникає в результаті зосередження на формулах АТ. ЕЕГ такого стану характеризується як проміжна між ЕЕГ бадьорості і ЕЕГ сну, а сам стан близький до першої стадії гіпнотичного сну.

Вищий рівень АТ

Перша вправа.

Медитація на колір. Після виконання шостої стандартної вправи з початкового курсу пацієнт повинен відчувати приємне тепло і спокій. Далі йому необхідно концентрувати свою свідомість на образах характерного кольору: засніжена вершина, вогняна лава, синя квітка, золотисті осінні пейзажі і т.і. Під час виконання вправи слід намагатись утримувати в свідомості уявлення про кольорові картини, а не конкретні форми чи кольори. Виконується доти, доки не пацієнт не навчиться візуалізувати кольорові образи.

Друга вправа.

Відрізняється від першої тим, що концентрація свідомості спрямована на уявні образи одного певного кольору: червонного, синього, білого, жовтого.

Третя вправа.

При виконанні вправи пацієнт намагається візуалізувати конкректний образ: вазу, квітку, певну людину і т.і.

Четрверта вправа.

При його виконанні пацієнт концентрує увагу на будь-якій абстрактній ідеї: справедливість, мир, радість, надія, любов тощо.

П'ята вправа.

В цій вправі концентрація свідомості здійснюється на певному емоційному стані. Шульц пропонував в якості приклада приємне відчуття, яке виникає при вигляді вершин Баварських Альп. Концентрація свідомості спрямована не на конкретний образ, а на відчуття спокою, простору і свободи, які виникають при спогляданні пейзажу.

Шоста вправа.

При виконанні цієї вправи в уяві виникають образи інших людей. Спочатку слід вибирати людей, з якими у нас не зв'язані негативні або позитивні емоційні переживання. Пізніше об'єктами концентрації свідомості повинні стати люди, які тісно зв'язані з нами. Спочатку суб'єктивне ставлення до них не дозволить побачити їх істинний вигляд. Ми повинні прагнути до звільнення від суб'єктивних установок і навчитись уявляти їх реальний образ, звільнений від емоційних переживань.

Сьома вправа.

У цій медитативній вправі пацієнт фокусує увагу на абстрактних проблемах типу:

"Що я хочу від життя?"

Всі медитативні вправи тривають 30-60 хвилин.

Покази та протипокази

Аутотренінг використовують для лікування неврозів, функціональний розладів і психосоматичних захворювань. Незначні результати АТ має при лікуванні істерії, психостенії, іпохондрії. Практично неефективним є АТ при лікуванні компульсивного синдрому у хворих неврозом нав'язливих станів.

Хороший ефект досягається при лікуванні захворювань, які мають у своїй основі емоційне напруження, а також напруження гладкої мускулатури – бронхіальна астма, ініціальний період гіпертонії, облітеруючому ендоартриті, езофагоспазмі, стенокардії, спастичних болях ШКТ. Задовільні результати отримані при лікуванні виразки шлунку.

Недоцільним вважається використання АТ при станах потьмареної свідомості і маячні, гострих соматичних приступах і вегетативних кризах.

Луте (Luthe W.) поділяє формули АТ на п'ять категорій:

1. Нейтралізуючі – сприяють зниженню реагування організму на подразники.

2. Підсилюючі – активують приховані мисленнєві процеси ("я проснусь, коли захочу …").

3. Абстинентно-спрямовані – знімають аддиктивну залежність ("я ніколи не вип'ю спиртного").

4. Парадоксальні – формули навіювання, які використовують ефект "зворотньої дії".

5. Підтримуючі – стимулюють розвиток позитивний особистісних якостей.

Аутогенне тренування за Бєхтєрєвим

Одним із дієвих методів АТ є метод, який використовує в якості фонового стан напівсну перед засипанням і зразу після пробудження. На фоні напівсну мисленнєво вимовляються короткі фрази без напруження, механічно. У фразах не слід використовувати заперечення "не". Характер фраз має бути конкретний, стверджувальний. Наприклад, якщо завтра передбачається виступ перед аудиторією, перед сном, коли наступає стан дрімоти, слід подумки сказати наступні фрази: "Я спокійний. Перед слухачами в аудиторії я буду впевнений у собі, голос буде звучати легко і вільно".

Метод Куе.

В 1922 році Куе, засновник Нансенської школи, дійшов висновку, що не існує навіювання як такого, є лише самонавіювання. Він припустив, що в основі гіпнозу знаходиться самогіпноз, а роль гіпнотизера полягає у необхідності забезпечення зовнішніх умов, при яких властива пацієнту навіюваність стає домінуючим фактором. Куе пропонував хворим використовувати прийоми свідомого самонавіювання, які полягали у концентрації уваги на думці про постійне покращення їх стану. Він рекомендував вимовляти приблизно наступну фразу: "З кожним днем у всіх аспектах мені стає краще і краще".

Біологічний зворотний зв'язок

Переглядів: 1322