• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія І.П. Павлова (фізіологічна теорія).

У дослідах із зміною різних безумовних подразників на тваринах було помічено, що одноманітні і тривалі подразнення – теплові, тактильні, світло лампочки, ритмічний стукіт і т.і. – все це викликало у собак сонливість. О.С. Соломонов і А.А. Шишло в 1911 році вперше спостерігали засинання собаки при виробленні умовного рефлексу на теплові подразники; тому умовні рефлекси на температурні подразники отримали назву "снотворних рефлексів". Жвава тварина після досліду ставала сонлива, висла на лямках; у деяких тварин спостерігався каталептоїдний стан: тваринам надавали будь-яку позу, і вони тривалий час зберігали її.

В.С. Галкін, в процесі дослідження позбавляв собак трьох дистантних рецепторів. При цьому тварина знаходилась у стані майже повного сну і спали до 23,5 годин на добу. Проте, якщо собак позбавляли даних органів чуття послідовно і з певними проміжками часу, то тварини цілком пристосовувались до нових зовнішніх умов і у них збільшувався період бадьорості (уваги). Таким чином було встановлено, що сон можна викликати не лише шляхом тривалого накопичення подразників, але і шляхом обмеження дії подразників.

І.П. Павлов на основі проведених досліджень висловив положення про те, що "… внутрішнє гальмування умовних рефлексів і сон – це один і той самий процес". Було також доведено, що гальмування і сон не лише переходять одне в одне, але і послідовність їх стадій одна і та ж (Н.В. Зімкін, Б.Н. Бірман та ін.). Коли дистантні рецептори відключаються, знижується збудливість ЦНС. У зв'язку з цим по корі легко поширюються процеси гальмування. Тоді процеси гальмування від одноманітних подразників рецепторів, які ще залишились лише посилюються. Поряд із слабкими і середніми за силою подразниками гальмівну дію можуть спричиняти і надмірно сильні подразники. Зокрема, сильні подразники при певних умовах можуть сприяти виникненню гіпнотичного стану.

Основними моментами, які сприяють появі гальмівних, гіпнотичних станів, є наступні:

1. Зменшення і обмеження кількості подразників, які надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища;

2. Слабкість подразників, які надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища;

3. Одноманітність подразників, які надходять в кору великих півкуль;

4. Неперервність дії подразників;

5. Повторюваність дії подразників;

6. Повний спокій;

7. Зміна пауз між подразниками;

8. Зміна тривалості дії подразників;

9. Характер подразників;

За Павловим, гіпнотичний сон у людини слід розглядати як результат дії зовнішніх, штучно створених одноманітних слабких подразників, які викликають втому або внутрішнє гальмування (монотонний голос, звук метронома, фіксування блискучого предмету, хід годинника тощо). При гіпнотичному гальмуванні, яке розвивається в корі великих півкуль, слова гіпнотизера "Спіть", "Засипайте" концентрують збудження в певній вузькій ділянці.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
5. Біхевіоральна теорія
6. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
7. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
8. Вчення І.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
9. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
10. Голографічна теорія пам’яті.
11. Двофакторна теорія Герцберга
12. Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ ст. Економічна теорія неоінституціоналізму.

Переглядів: 1219