V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

Аналіз теорій вартості, оцінки їх надбань та окреслення перспектив мають важливе значення не тільки для вдосконалення системи економічних знань, а й для розв’язання деяких сучасних суспільно-господарських проблем нашої країни.

Саме А.Маршал в західній економічній науці зробив першу спробу синтезувати дві теорії. Учений вважає себе учнем Д.Рікардо і розглядає ринкову ціну як результат взаємодії витрат виробництва (персоніфікатором яких є продавці) та граничної корисності (уособленням якої є споживачі), зіткнення попиту і пропозиції. Такий підхід втілений у підручнику «Економікс» П.Самуельсона.

Найбільш вдало з цього приводу (поєднання теорії трудової вартості та теорії граничної корисності) висловився англійський економіст А.Маршал: «Сперечатися про те, регулюється вартість корисністю чи витратами виробництва, все одно що з’ясовувати, розрізає аркуш паперу верхнє чи нижнє лезо ножиць».

Ці положення, однак, не оформилися у цілісну логічну теорію. Тому у працях К.Маркса не враховано (точніше, недостатньо враховано) вплив якості продукції, її корисного ефекту на вартість товарів, ігнорується фактор рідкості, в теорії ціноутворення не зроблена спроба проаналізувати вплив на ціни витрат і результатів, тобто суспільно необхідних витрат виробництва і корисності товарів, їх суб’єктивної, психологічної оцінки споживачем.

Заслугою К.Маркса у розвитку теорії ціни є чітке розмежування вартості і ціни. Вартість, на його думку, визначається суспільно необхідними витратами. Така вартість лежить в основі ціни, а співвідношення між попитом і пропозицією впливає на відхилення ціни від вартості. Вартість товарів визначається не тим робочим часом, якого варте їх виробництво, а тим робочим часом, якого варте їхнє відтворення. Крім того, К.Маркс ставив вартість у залежність не тільки від суспільно необхідної праці, але і від відповідності товарної маси величині суспільних потреб, суспільній споживчій вартості.

В той же час дещо однобічним було твердження Рікардо про те, що визначення вартості невідтворюваних товарів залежить виключно від їх рідкості. На думку сучасних економістів, вартість цих товарів певною мірою залежить і від праці митців. Адже праця талановитих творців була надзвичайно складною, а нерідко й дуже тривалою. О.Репін, наприклад, працював над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану» 14 років.

Д.Рікардо справедливо критикував положення французького економіста Ж.Б.Сея про те, що корисність товарів є регулятором їх вартості. Пізніше ця теза була розвинута в теорію граничної корисності. Ступінь корисності, на думку Рікардо, не може бути мірою вартості тому, що товар, який виробляється з більшими зусиллями, завжди дорожчий, ніж той, що виробляється з меншими зусиллями. Крім того, навіть двоє людей, які користуються однією і тією ж річчю, отримують від неї різне задоволення.

З історії життя багатьох видатних майстрів минулого відомо, що вони змушені були продавати свої картини за незначні суми, а тому жили у злиднях.

І справді, чим іншим можна пояснити продаж картин відомих художників минулого на всесвітньо відомому аукціоні Сотбі в Англії за кілька мільйонів доларів кожну, якщо не їх рідкістю, невідтворюваністю.

Д.Рікардо вперше у світовій літературі відокремив три фактори субстанції (тобто основи) вартості: працю, користь (споживчу вартість) і рідкість. Перші два фактори відіграють вартісноутворюючу роль для більшості відтворювальних товарів (тобто товарів, які постійно виготовляються), третій – для незначної групи товарів, які є не відтворюваними (шедеври мистецтва, рідкісні книги).

Найбільший внесок у теорію ціноутворення впродовж існування економічної теорії внесли Д.Рікардо, К.Маркс, М.І.Туган-Барановський та А.Маршал.

Вперше спробу синтезу цих двох найважливіших факторів ціноутворення зробив всесвітньо відомий український економіст М.Туган-Барановський. Він увів у науковий обіг поняття «вартість» (як витрати засобів виробництва і праці) і «трудова вартість» (витрати живої праці). Крім того, М.Туган-Барановський розмежовує категорії «вартість» і «цінність». Цінність має суб’єктивну сторону (психологічна оцінка корисності товару окремим споживачем) і об’єктивну (оцінку такої корисності з боку суспільства). В останньому випадку вона виступає як ціна. Тому при правильному розумінні теорії граничної корисності вона, на думку вченого, не заперечує теорію трудової вартості.

Вартість належить до фундаментальних, вихідних категорій економічної науки, від неї, як на генеалогічному дереві, виростають інші категорії, в тому числі ціна, прибуток, попит, пропозиція та інші.

В економічній науці існує кілька теорій вартості:

v теорія факторів (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво;

v теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну;

v теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.	\|	ТЕМА5: Ринок в економічній системі суспільства. Інфраструктура ринку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.