• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.

Статевий хроматин. Співвідношення статей.

У 1949 р. канадський дослідник М.Барр виявив відмінності інтерфазних ядер кішок та котів. У кожному диплоїдному ядрі самок він знайшов невелике тільце, яке одержало назву статевого хроматину, або тільця Барра. В ядрах клітин кота таких тілець не було. Пізніше виявилось, що тільце Барра, яке інтенсивно забарвлюється основними барвниками і знаходиться найчастіше біля ядерної мембрани, є інактивованою Х-хромосомою, яка дещо запізнюється з реплікацією. При цьому кількість тілець Барра завжди на одиницю менша кількості Х-хромосом.

Хромосомний механізм визначення статі забезпечує приблизно однакове (1 : 1) співвідношення статей у різних видів. Проте розщеплення за статтю, як і менделівське, носить статистичний характер і проявляється ідеально, якщо:

1. Гетерогаметна стать з однаковою частотою утворює два типи сперматозоонів.

2. X- і Y-сперматозоони однаково активні під час запліднення.

3. Зиготи, ембріони і особини обох статей мають однакову життєздатність.

4. Кількість особин (вибіркова сукупність), за якою визначається співвідношення статей, буде достатньо великою і репрезентативною, що виключатиме вплив випадкових причин.

Насправді ж, у людини Y-сперматозоони виявляються активнішими, і первинне співвідношення статей в момент запліднення, становить, на думку вчених, від 114-125 хлопчиків до 100 дівчат.

Відомо також, що у тварин гетерогаметна стать менш життєздатна, ніж гомогаметна. Таке явище пояснюється тим, що в гетерогаметної статі можуть проявлятись рецесивні алелі, які можуть бути летальними (тобто такими, які викликають загибель організму до моменту настання здатності до розмноження) і сублетальні (тобто ті, що знижують життєздатність організму, але не викликають 100%-вої загибелі особин до настання здатності до розмноження). Ці алелі розташовані в Х-хромосомі, тоді як алельні їм гени в Y-хромосомі відсутні. Тому ХY-ембріони частіше елімінуються шляхом спонтанних абортів і, відповідно, на 100 дівчаток народжується в середньому 106 хлопчиків.

Тварини. У дрозофіли наявні два типи статевих хромосом – Х і Y. Згідно з хромосомним механізмом визначення статі за типом ХХ/ХY особини дрозофіли ХХ розвиваються як самки, а особини ХY – як самці. Вивчення мух аномальним набором статевих хромосом показало, що із зиготи, що має тільки одну Х-хромосому (Х0) також розвиваються самці, а набір статевих хромосом ХХY призводить до розвитку фертильних самок. Отже, генетично інертна Y-хромосома у дрозофіли взагалі не відіграє ролі у визначенні статі: ключовим моментом є співвідношення (баланс) між кількістю Х-хромосом і кількістю наборів аутосом. Це положення було свого часу сформульване Бріджесом (Calvin Bridges) як балансова теорія визначення статі. За наявності в диплоїдній зиготі двох Х-хромосом, співвідношення між ними та кількістю наборів аутосом дорівнює 1 – саме за такої умови із зиготи буде розвиватися самка. Набір статевих хромосом ХY призводить до відношення Х : А (хромосом і аутосом), що дорівнює 0,5, і з зиготи розвивається самець. Набір Х0 зумовить таке саме співвідношення між Х-хромосомами й аутосомами, тому особини Х0 є самцями. Набір статевих хромосом ХХY визначить співвідношення, яке дорівнює 1, що забезпечить розвиток самки. За умови, що Х : А більше за одиницю, із зиготи розвивається надсамка, яка характеризується гіпертрофованими зовнішніми статевими ознаками самки; наслідком відношення, яке менше 0,5, є розвиток надсамця (з посиленими ознаками чоловічої статі). Якщо відношення Х-хромосом до кількості наборів аутосом є проміжним між 1 і 0,5, із зиготи розвивається так званий інтерсекс (особина, фенотип якої характеризується рисами обох статей) .

Балансова теорія не спростовує, а поглиблює хромосомну теорію визначення статі.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
9. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
10. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 3461