• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи визначення статі.

Хромосомний механізм визначення статі.

При вивченні будови хромосом статевих і соматичних клітин тварин і людини було встановлено, що організми різних статей розрізняються по набору хромосом. Такий механізм називається хромосомним визначенням статі.

Існує декілька різновидів визначення статі хромосомного типу:

• ХХ/Х0 (характерний для деяких комах, наприклад, коників і клопів роду Protentor) – самки мають дві статеві хромосоми одного типу, які позначаються як Х-хромосоми (ХХ), а самці лише одну (Х0);

• ХХ/ХY (ссавці, риби, деякі комахи, деякі рослини) – жіноча стать має дві однакові статеві хромосоми (ХХ), а чоловіча дві різні (ХY);

• ZZ/ZW (птахи, плазуни, метелики, деякі риби та земноводні) – особини, які мають дві однакові статеві хромосоми (ZZ), є самцями, а особини з двома різними хромосомами (ZW) самками;

• ZZ/Z0 (характерний для деяких метеликів) – самці є носіями двох однакових статевих хромосом (ZZ), а самки лише однієї (Z0).

Розрізняють середовищний і генетичний механізми визначення статі. Якщо стать зумовлюється впливом середовища, то розрізняють про- та епігамний типи визначення статі. Генетичний механізм залежить від генотипу зиготи.

Прогамний тип визначення статі притаманний видам, у яких гетерогаметна стать жіноча ZW (наприклад, коловерткам і попелицям). При статевому розмноженні цих видів стать нащадка визначається до злиття гамет (прогамно) і залежить від розміру яйцеклітини (кількості поживних речовин у ній). Незалежно від того, які генотипи мають яйцеклітина та сперматозоон, що утворюють зиготу, із запліднених яйцеклітин великого розміру розвиваються самки, а з дрібних – самці. У даному разі детермінуючим сигналом розвитку статі є внутрішнє середовище яйцеклітини.

При епігамному типі визначення статі формування статевих ознак в процесі онтогенезу відбувається під впливом зовнішніх факторів середовища, тобто після злиття гамет (епігамно). Наприклад, у морського черв’яка Bonellia viridis самки можуть досягати розміру до одного метра, тоді як самці мають довжину не більше 3 мм і паразитують у статевих шляхах самки. Визначення статі відбувається під час розвитку личинки: личинка, що вільно плаває, може випадково прикріпитися або до самки, або до будь-якого субстрату. У першому випадку під дією гормонів, які виділяє самка, із личинки розвивається самець-паразит, у другому – самка. Цей тип визначення статі також характерний для деяких видів черепах, крокодилів і ящірок. Стать-детермінуючим сигналом для цих видів є температура інкубації заплідненого яйця, оскільки вона впливає на експресію ключового гена Tdf (testis determining factor), який визначає розвиток чоловічих гонад. При підвищенні температури оточуючого середовища у крокодилів і ящірок з яєць вилупляється більше самців, у черепах – самок.

При сингамному типі визначення статі визначення статі відбувається в момент запліднення яйцеклітини і утворення зиготи. Цей тип є найпоширенішим у тваринному та рослинному світі.

В більшості різностатевих популяцій, в тому числі у людини, всі яйцеклітини містять Х-хромосоми, а сперматозоони утворюються двох типів: одні містять Х-хромосому, інші – Y-хромосому, тому при заплідненні можливі дві комбінації:

1. Яйцеклітина запліднюється сперматазооном, який несе статеву X-хромосому; утворюється зигота, з якої розвивається особина жіночої статі (XX).

2. Яйцеклітина запліднюється сперматозооном, який несе статеву Y-хромосому. Поєднання в зиготі Х та Y-хромосом веде до розвитку організму чоловічої статі (ХY). У людини Y-хромосома відіграє вирішальну роль у формуванні чоловічої статі. Наявність Y-хромосоми завжди визначає чоловічу стать новонародженого навіть при хромосомних порушеннях, коли разом з Y-хромосомою в клітині присутні дві або більше Х-хромосом. Хоча існує захворювання – тестикулярна фемінізація – при якому чоловічий хромосомний набір виявляється в особин з жіночим фенотипом (такі жінки безплідні).

Проте слід зазначити, що іноді спостерігаються перехідні варіанти, які поєднують генетичний і середовищний механізми. Так, у риб стать визначається за сингамним типом, проте, у деяких видів під час індивідуального розвитку може спостерігатися зміна статі в дорослих особин під впливом навколишнього середовища, тобто сингамний тип визначення статі змінюється на епігамний. Наприклад, в акваріумних рибок Oryzias latipes, стать яких детермінується статевими хромосомами, відбувається зміна статі з чоловічої на жіночу при інкубації заплідненої яйцеклітини в середовищі, збагаченому жіночими статевими гормонами. Найцікавішим є приклад зміни статі в риб у зв’язку із "соціальними умовами". Так, у популяції риби-клоуна Botia macracanthus найбільша риба в групі стає самкою, друга за розміром – самцем. Усі інші особини залишаються статево незрілими. Якщо самка гине, самець перетворюється на самку, а наступна за розміром риба у групі стає самцем. Механізм такої "соціальної" зміни статі, який зустрічається в багатьох інших видів риб, залишається нез’ясованим.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 15830