Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Біостратиграфічні методи визначення віку порід

Тема 2. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ГІРСЬКИХ ПОРІД

І ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ МИНУЛОГО

Специфіка поняття “вік” у геології зумовлена суттєвою різницею швидкості геологічних і біологічних процесів, а також часом існування геологічних і біологіч­них об’єктів. У геології є різні шкали вимірювання часу, що пов'язано з різними способами його визначення. Використовують палеонтологічні, геомагнітні, евста­тичні, археологічні та інші шкали. Різні хронологічні шкали узгоджують із загаль­ною шкалою абсолютного віку. Абсолютний вік вимірють одиницями кратними земним рокам (найчастіше мільйонами років). Проблеми кореляції геохронологічних шкал спричинені неповнотою збереження і різною інформативністю геологічної та палеонтологічної інформації. Розуміння поняття відносного віку як відображення структурних співвідношень між геологічними тілами. Вплив суб'єктивного фактора у інтерпритації даних визначення геологічного віку. Геологічні тіла є продуктами дії послідовності певних процесів; сучасний стан гірських порід зумовлений чинниками різного віку. Яскравий приклад – поліметаморфічні комплекси докембрію, які в розвитку пройшли декілька етапів.

Біостратиграфічний метод (метод Сміта) зародився в Англії 1799 р. Майже одночасно в Європі його розробив М.Кюв’є. Палеонтологічний метод швидко поширився в Європі; він дав змогу порівняти розрізи різних країн і на цій підставі запропонувати загальну стратиграфічну і геохронологічну шкали. На 2-й сесії МГК (1881) такі шкали було прийнято. Геологи отримали надійний інструмент визначення відносного віку осадових товщ у розрізнених виходах і кореляції зведених розрізів різних регіонів. Визначити біостратиграфічний вік гірської породи означає визначити її належність до певної одиниці геохронологічної шкали. Методологічною основою біостратиграфічного методу є еволюційна теорія, згідно з якою (закон Дарвіна-Доло) організм не може повернутися до минулого стану, який вже був у його предків. Живі організми дуже чутливі до змін у стані навколишнього середовища. На підставах вивчення форм прояву змін біологічних ознак можна з’ясувати зміни палеофаціальних умов. Дуже важлива особливість біостратиграфії – величезна швидкість геологічного поширення нових видів та родів. Приклад – поява і миттєве, в геологічному розумінні, поширення рапан у Чорному морі.

Значення стратотипових розрізів окремих одиниць стратиграфічної шкали як еталона під час палеонтологічних досліджень. Стратотипи різного рівня значення: місцеві, регіональні, континентальні.

Поняття “керівної форми”у палеонтології. Основні вимоги – короткочасне існування організму та його широке географічне поширення. Обмежене застосуван­ня методу керівних форм. Поняття про форми “ендеміки” та “космополіти”. Явище рекуренції керівних форм. Зональний метод, розроблений д'Орбіньї і А.Опелем (1856–1858) як продовження розвитку біостратиграфії. В цьому методі керівні види розглядають як члени послідовного ряду еволюції. Поняття “біозони” і зональні види. Зони монотаксонні і політаксонні. Метод “характерних комплексів” викорис­товує повну інформацію про наявні палеонтологічні рештки. Виділяють форми: керівні, характерні, доживаючі, транзитні. Напрями подальшого розвитку біостратиграфії.

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ocнoвнi визначення здоров'я
  5. Абразивність гірських порід і геостатична температура
  6. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  8. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  11. Адміністративні методи управління
  12. Адміністративні, економічні й інституційні методи.




Переглядів: 946

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Виникнення і розвиток історико-геологічного методу | Методи абсолютної геохронології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.