• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ку.л. +Ке.з. + Кем.з. + Кв.з. + Кп.з.

Високий, середній, низький.

Р - ймовірність втрат;

Вт – величина можливих втрат;

ВК – власні кошти підприємства;

ВР – виручка від реалізації продукції;

ВП – валовий прибуток;

ЧП – чистий прибуток.

Рівень правової безпекиможе бути визначений залежно від співвідношення втрат. Понесених підприємством (реальних та у вигляді упущеної вигоди) внаслідок порушення правових норм, та загального розміру відвернених юридичною службою втрат за такою шкалою:

- втрат немає – абсолютна правова безпека;

0-25% - нормальна правова безпека;

25-50 - нестабільний стан;

50—75% - критичний стан;

75-100 - кризовий стан.

Оцінку рівня екологічної складової безпеки можна оцінити на підставі деструктивного впливу підприємства за окремими факторами:

Р д.в. ---------------------------------------------------------

Рд.в. – рівень деструктивного впливу підприємства (за факторами);

К у.л. – коефіцієнт ступеня ушкодження ландшафту;

Ке.з. – коефіцієнт інтенсивності енергетичного забруднення;

К ем.з. – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у відходах;

К в.з. – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у воді;

К п.з. – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у повітрі.

Надалі можна виділити такі рівні екологічної складової:

Рд.в. = 0 – абсолютна екологічна безпека;

Рд.в. < або 0,25 – нормальна екологічна безпека;

0,25<Рд.в. <або = 0,5 – хитливий екологічний стан;

0,5 <Рд.в. < або = 0,75 – критичний рівень екологічної безпеки;

Рд.в. >0,75 – екологічна криза.

Оцінка інформаційної складової ЕБ здійснюється за такими показниками:

- коефіцієнт повноти інформації (Кп.ін.) , (відношення обсягу інформації, яка є в розпорядженні особи, що приймає рішення до обсягу інформації, необхідного для ухвалення обґрунтованого рішення);

- коефіцієнт точності інформації (Кт.ін.), (відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної інформації);

- коефіцієнт суперечливості інформації (Кс.ін.), (відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Рівень економічної безпеки може бути визначено як:

Кінф.б. = Кп.ін. х Кт.ін. х Кс.ін.

Якщо 0,7 < або = Кінф.б. – рівень високий;

0,3<або = 0,7 – рівень середній;

Кінф.б.< 0,3 – рівень безпеки низький.

Рівень інтерфейсної складовоїЕБ визначається за надійністю взаємодії з економічними контрагентами підприємства.

Оцінка надійності економічних контрагентів (постачальників, торгівельних і збутових посередників, інвесторів.ю споживачів і т.д.) виконується за критеріями:

- імідж;

- досвід роботи;

- фінансовий стан;

- обов’язковість виконання контрактів;

- тенденції розвитку;

- потенціал.

Ступінь відповідності можна оцінити: 4-бали – повністю відповідає; 3- можливо відповідає;

2 – невизначено; 1- можливо, не відповідає;

0 – зовсім не відповідає.

Перелік критеріїв залежності від специфіки підприємства може змінюватись.

Перерахування оцінок за порядковою шкалою у відносні кількісні здійснюється за формулою:

Оі

Оіj = -------------

Оmax

Оij – відносна оцінка j-го контрагента за і-им критерієм;

Оі – бальна оцінка j-го контрагента за і-м критерієм;

Оmax – максимально можлива оцінка.

Сукупну оцінку надійності j-го контрагента визначають за формулою:

Квагіj – вагомість і-го показника для j-го контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Нзаг розраховують як середньоарифметичну Нj. Виділяють такі рівні інтерфейсної складової ЕБ:

Нзаг = 1 – абсолютна безпека;

0,75 < або = Н заг < 1 – абсолютна безпека;

0,50 < або = Н заг < о,50 – критичний стан;

0,00 < або = Н заг < 0.25 – кризовий стан.

Рівень ринкової складової ЕБвизначається через ступінь відповідальності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім.

Характеристики ринкового середовища та характеристики підприємства, як за методом SWOT-аналізу поділено на 2 групи:

- для зовнішнього середовища (можливості та загрози);

- для підприємства – сильні та слабкі сторони діяльності.

Кожна із характеристик може розглядатись як ознака наявності чи відсутності загрози ринковій безпеці підприємства.

Вплив кожної з характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища на ринкову безпеку підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів впевненості (за шкалою від -1 до +1 ):

- можливості та сильні сторони – від 0 до +1;

- загрози та слабкі сторони - від 0 до -1.

Отримані оцінки послідовно комбінують (до отриманої підсумкової оцінки характеристик додають оцінку наступної характеристики і т.д.) за відомими правилами:

Ко = К1 + К2 х (1 – К1), якщо К1>0 та К2>0;

Ко = (К1 +/К2/ х (1 - / К1/), якщо К1 < 0 та К2<0;

(К1 + К2)

Ко = -----------------------------------

(1 min (/К1/, / К2 /) ), якщо К1 та К” мають різні ознаки.

Залежно від значення інтегральної оцінки всього комплексу характеристик визначається рівень ринкової безпеки підприємства:

Ко < або = - 0,8 - криза;

-0,8 <Ко < або = - 0,6 - критичний рівень безпеки;

- 0.6 < Ко < або = - 0.3 - передкризовий стан;

0,3 <Ко < +0,3 ситуація невизначеності;

+ 0,3 < або = Ко < +0,6 нестійкий стан;

+ 0,6 < або = Ко < 0,8 – нормальний рівень;

+ 0,8 < або = Ко.

(Можливо розраховувати не лише реальний а й потенційний рівень ринкової безпеки).

Рівень економічної безпеки в цілому, з урахуванням всіх її складових, визначається в такій послідовності:

1. Показники рівнів кожної із складових ЕБП переводяться у відносні оцінки за такою формулою:

Кі = ( ---------) ni ;

Ni

Кі – величина критерію, що є відносною оцінкою за і-тою функціональною складовою ЕБ;

Ni – кількість рівнів і-тої складової ЕБП;

ni - номер встановленого рівня безпеки від найбільш несприятливого включно.

2. Визначається вагомість кожної функціональної складової ЕБ.

3. Розраховується інтегральний критерій ЕБП.

Кі –величина критерію за і-тою функціональною складовою ЕБ;

di - вагомість і-тої функціональної складової;

n - кількість функціональних складових ЕБП.

Оцінка рівня ЕБ здійснюється порівнянням розрахункових значень показника з реальними величинами, одержаними раніше щодо підприємства, а також щодо аналогічних об’єктів господарювання відповідних галузей економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну сукупного критерію ЕБП здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня ЕБП за окремими складовими в такій послідовності:

1. Визначення структури негативних впливів за функціональними складовими ЕБ. Розподіл об’єктивних і суб’єктивних негативних впливів.

2. Визначення (фіксація) превентивних заходів для запобігання негативним впливам за всіма функціональними складовими ЕБ.

3. Оцінка ефективності вжитих заходів з погляду нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною складовою ЕБ.

4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, ужитих для подолання наявних і можливих впливів на ЕБ.

5. Виявлення не усунених та очікуваних негативних впливів на рівень ЕБП (а також тих, що можуть з’явитись в майбутньому).

6. Опрацювання рекомендацій щодо усунення існуючих негативних впливів на ЕБ і запобігання появі нових.

7. Оцінка вартості кожного з пропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на рівень ЕБ і визначення відповідальних за реалізацію таких заходів.

4. Механізм забезпечення належної економічної безпеки підприємства

Система безпеки підприємства – це сукупність взаємопов’язаних елементів (факторів) з допомогою яких можна вчасно виявити та попередити як внутрішні так і зовнішні загрози для забезпечення нормальної діяльності підприємства та виконання поставлених перед ним завдань.

Складовими елементами системи є:

- об’єкт безпеки;

- суб’єкт безпеки;

- механізм безпеки;

- практичні дії щодо забезпечення безпеки.

Об’єкти безпеки – різні види діяльності підприємства (виробнича, комерційна, управлінська, фінансова та інші....);

- майно та ресурси підприємства (фінансові, матеріально-технічні, інформаційні, інтелектуальні);

- персонал підприємства (керівництво, співробітники, що володіють інформацією, яка є комерційною таємницею).

Суб’єкти забезпечення безпеки підприємства:

2 групи:

1 – ті, що входять до самої структури підприємства (спеціальні суб’єкти - служба безпеки підприємства, охорона, рятувальна служба та інші; напівспеціальні -юридичний відділ, фінансова службф, інший персонал підприємства).

2 – ті, що знаходяться за межами підприємства і не підпорядковуються його керівництву: (державні органи –законодавчі, виконавчі, судові, правоохоронні, науково-освітні, інші; недержавні організації –приватні охоронні та детективні агенції, аналітичні центри, інформаційні служби, кримінальні структури).

Механізм безпеки – це об’єктивно обумовлена послідовність дій, щодо забезпечення належної економічної безпеки підприємства.

До них відносяться: закони, правові норми, спонукальні мотиви, стимули, методи, заходи, сили, засоби.

За умов запровадження механізму ЕБП вирішуються такі задачі:

- прогнозування можливих загроз ЕБП;

- організація діяльності, щодо попередження можливих загроз;

- виявлення, аналіз і оцінка реальних загроз економічній безпеці підприємства, які виникли;

- організація діяльності щодо реагування на загрози, які виникли.

Організація і функціонування комплексної системи забезпечення ЕБП мають базуватись на таких принципах:

- комплексності або системності;

- безперервності;

- законності;

- сполучення превентивних та реактивних заходів;

- диференційованості;

- сполучення гласності та конфіденційності;

- компетентності;

- економічної доцільності.

Складові системи забезпечення ЕБ визначаються двома факторами:

1. – складом та структурою загроз;

2. – фінансовими можливостями підприємства.

Посилення дії факторів призводить до посилення загроз ЕБП. Тому необхідний постійний моніторинг стану та динаміки розвитку підприємства, з метою завчасного попередження небезпек та вживання необхідних заходів щодо захисту та протидій.

Етапи моніторингу

Переглядів: 856