Розглянемо поверхню рідини, що спирається на деякий плоский контур (рис.3а). Якщо поверхня рідини не плоска, то прагнення її до скорочення приведе до виникнення тиску, додаткового до того, який має рідина з плоскою поверхнею. У разі опуклої поверхні цей додатковий тиск позитивний (рис.3б), у разі ввігнутої поверхні – негативний (рис.3в). В останньому випадку поверхневий шар, намагаючись скоротитися, розтягує рідину.
Величина додаткового тиску, очевидно, повинна зростати із збільшенням коефіцієнта поверхневого натягу і кривизни поверхні. Обчислимо додатковий тиск для сферичної поверхні рідини. Для цього поділимо сферичну краплю рідини радіуса R діаметральною площиною на дві півкулі. Через поверхневий натяг обидві півкулі притягуються один до одного з силою, рівною . Ця сила притискує одну до одної обидві півкулі по поверхні площею і, отже, обумовлює додатковий тиск , тобто :
(4)
Аналогічна формула справедлива і для ввігнутої поверхні будь-якої форми, якщо тільки під 1/R розуміти середню кривизну поверхні. Середня кривизна визначається через кривизну нормальних перерізів. Нормальним перерізом поверхні в деякій точці називається лінія перетину цієї поверхні з площиною, що проходить через нормаль до поверхні в розглядуваній точці. У загальному випадку різні нормальні перерізи, проведені через одну і ту ж точку, мають різну кривизну. У геометрії доводиться, що півсума зворотних радіусів кривизни для будь-якої пари взаємно перпендикулярних нормальних перерізів має одне і те ж значення. Ця величина і є середня кривизна поверхні в даній крапці. Підставивши в (1) значення середньої кривизни, одержимо формулу для додаткового тиску під довільною поверхнею: