Iнтрамедулярний остеосінтез

В 1940 році Кюнтчер запропонував спосіб iнтрамедулярного остеосинтеза стержнем. В 1960 р. АО доопрацювала цей спосiб. Він настільки важливий, що кожний ортопед-травматолог повинен володіти ним. Стабільність iнтрамедулярної фіксації – результат тиску стержня, що виникає між еластичною відповіддю деформованої та жорсткою недеформованої кістки. Отже, стабільність iнтрамедулярної фіксації залежить від розмірів кістковомозкового каналу, підготовленого для введення стержня певного розміру. Стабiльнiсть перелому не залежить вiд міжфрагментної компресії, проте осьове навантаження забезпечує її деяку величину, що покращує стабiльнiсть фiксацiї. Взагалі засiб iнтрамедулярного остеосинтеза вважають достатньо стабільним для забезпечення раннього активного користання кінцівкою.

Відкритий і закритий iнтрамедулярний остеосинтез. При відкритому остеосинтезі виконується відкрита репозиція. В разі закритого iнтрамедулярного остеосинтеза репозицію, підготовку каналу і введення стержня здійснюють, укладаючи хворого на спеціальному столі під рентгенологічним контролем (Електронно-оптичний перетворювач). Вiдкритий iнтрамедулярний остеосинтез дозволяє не тільки досягнути точної репозиції із акуратною корекцією ротації, але також промити кістковомозковий канал і усунути всі інтерпонати. Деякі хірурги не використовують маніпуляцію пiд рентгенологічним контролем через небезпеку рентгенівського випромінювання. Проте, у випадках поганого стану м'яких тканин, ми повинні намагатись виконати остеосинтез закрито.

Показання до iнтрамедулярного остеосінтезу із розсверлюванням кістковомозкового каналу. Інтрамедулярний остеосинтез є методом вибору при переломах середньої третини стегнової кістки і при поперечних і косих переломах середньої третини великогомілкової кiстки. Скалкові переломи середньої третини стегна звичайно синтезують iнтрамедулярним стержнем в комбінації з гвинтами, дротяним серкляжем або накістковим остеосинтезом.

Iнтрамедулярний остеосинтез також зарекомендував себе ефективним при лікуванні переломів, які повільно зростаються і хибних суглобів стегнової і великогомілкової кісток. Переломи на межі проксимальної і середньої третини, середньої і дистальної третини великогомiлкової кiстки є відносними показаннями до iнтрамедулярного остеосинтезу, тому що вимагають чималого досвіду від хірурга. Для адекватної стабілізації цих переломiв необхідно проводити додатковий гвинт через кістку і один із отворів в проксимальному відділі стержня, а в середній і дистальній частині проводити зігнуті спиці. Інтрамедулярний остеосінтез із розсвердлюванням не показаний при переломах кісток верхньої кінцівки. При iнтрамедулярному остеосинтезі плечової кістки часто пошкоджується плечовий суглоб, а при остеосинтезі променевої кiстки – променево-зап´ястковий. До того ж iнтрамедулярний остеосинтез кісток передпліччя не забезпечує достатньої ротаційної стабільності. Він також призводить до втрати фізіологічного скривлення променевої кістки, внаслідок чого обмежуються просупiнаційні рухи. Навколосуглобові переломи несприятливі для iнтрамедулярного остеосинтеза. Трансартикулярний iнтрамедулярний остеосінтез за Кюнтчером іде в розрізі з концепцією ранніх рухів в суглобах, які є суміжними до перелому.

Показання до iнтрамедулярного остеосинтезу стегнової і великогомілкової кісток без розсвердлювання кістково-мозкового каналу. Цей метод рекомендовано при відкритих і подвійних переломах з вільним зміщеним уламком. Він виконується за допомогою тонкого стержня, що запобігає зміщенню по осі. Більшість подібних випадків, проте, вимагає додаткової іммобілізації. Якщо через 2-3 місяці констатовано уповільнене зрощення, роблять iнтрамедулярний реостеосинтез великим стержнем, що звичайно не викликає труднощів.

Примітка: iнтрамедулярний остеосинтез спицями не забезпечує адаптації відламків і АО заперечує його як метод лікування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Накістковий остеосинтез	\|	Зовнішня фіксація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.