МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Ron’s eyebrows rose so high that they were in danger of disappearing into his hair.“It’s okay, you know, you can tell me the truth,” he said. “If you don’t want everyone else to know, fine, but I don’t know why you’re bothering to lie, you didn’t get into trouble for it, did you? That friend of the Fat Lady’s, that Violet, she’s already told us all Dumbledore’s letting you enter. A thousand Galleons prize money, eh? And you don’t have to do end-of-year tests either…” “I didn’t put my name in that goblet!” said Harry, starting to feel angry. “Yeah, okay,” said Ron, in exactly the same sceptical tone as Cedric. “Only you said this morning you’d have done it last night, and no one would’ve seen you… I’m not stupid, you know.” “You’re doing a really good impression of it,” Harry snapped. “Yeah?” said Ron, and there was no trace of a grin, forced or otherwise, on his face now. “You want to get to bed, Harry. I expect you’ll need to be up early tomorrow for a photo call or something.” He wrenched the hangings shut around his four poster, leaving Harry standing there by the door, staring at the dark red velvet curtains, now hiding one of the few people he had been sure would believe him. THE WEIGHING OF THE WANDS When Harry woke up on Sunday morning, it took him a moment to remember why he felt so miserable and worried. Then the memory of the previous night rolled over him. He sat up and ripped back the curtains of his own four poster, intending to talk to Ron, to force Ron to believe him—only to find that Ron’s bed was empty; he had obviously gone down to breakfast. Harry dressed and went down the spiral staircase into the common room. The moment he appeared, the people who had already finished breakfast broke into applause again. The prospect of going down into the Great Hall and facing the rest of the Gryffindors, all treating him like some sort of hero, was not inviting; it was that, however, or stay here and allow himself to be cornered by the Creevey brothers, who were both beckoning frantically to him to join them. He walked resolutely over to the portrait hole, pushed it open, climbed out of it, and found himself face to face with Hermione. “Hello,” she said, holding up a stack of toast, which she was carrying in a napkin. “I brought you this… Want to go for a walk?” “Good idea,” said Harry gratefully. They went downstairs, crossed the entrance hall quickly without looking in at the Great Hall, and were soon striding across the lawn toward the lake, where the Durmstrang ship was moored, reflected blackly in the water. It was a chilly morning, and they kept moving, munching their toast, as Harry told Hermione exactly what had happened after he had left the Gryffindor table the night before. To his immense relief, Hermione accepted his story without question. “Well, of course I knew you hadn’t entered yourself,” she said when he’d finished telling her about the scene in the chamber off the Hall. “The look on your face when Dumbledore read out your name! But the question is, who did put it in? Because Moody’s right, Harry… I don’t think any student could have done it… they’d never be able to fool the Goblet, or get over Dumbledore’s—” “Have you seen Ron?” Harry interrupted. Читайте також:
|
||||||||
|