МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Hope you’re OK, the first week back here’s been terrible, I’m really glad it’s the weekend.We’ve got a new Defence Against the Dark Arts teacher, Professor Umbridge. She’s nearly as nice as your mum. I’m writing because that thing I wrote to you about last summer happened again last night when I was doing a detention with Umbridge. We’re all missing our biggest friend, we hope he’ll be back soon. Please write back quickly. Best, Harry Harry reread the letter several times, trying to see it from the point of view of an outsider. He could not see how they would know what he was talking about—or who he was talking to—just from reading this letter. He did hope Sirius would pick up the hint about Hagrid and tell them when he might be back. Harry did not want to ask directly in case it drew too much attention to what Hagrid might be up to while he was not at Hogwarts. Considering it was a very short letter, it had taken a long time to write; sunlight had crept halfway across the room while he had been working on it and he could now hear distant sounds of movement from the dormitories above. Sealing the parchment carefully, he climbed through the portrait hole and headed off for the Owlery. “I would not go that way if I were you,” said Nearly Headless Nick, drifting disconcertingly through a wall just ahead of Harry as he walked down the passage. “Peeves is planning an amusing joke on the next person to pass the bust of Paracelsus halfway down the corridor.” “Does it involve Paracelsus falling on top of the persons head?” asked Harry. “Funnily enough, it does,” said Nearly Headless Nick in a bored voice. “Subtlety has never been Peeves’s strong point. I’m off to try and find the Bloody Baron… he might be able to put a stop to it… see you, Harry—” “Yeah, bye,” said Harry and instead of turning right, he turned left, taking a longer but safer route up to the Owlery. His spirits rose as he walked past window after window showing brilliantly blue sky; he had training later, he would be back on the Quidditch pitch at last. Something brushed his ankles. He looked down and saw the caretaker’s skeletal grey cat, Mrs. Norris, slinking past him. She turned lamplike yellow eyes on him for a moment before disappearing behind a statue of Wilfred the Wistful. “I’m not doing anything wrong,” Harry called after her. She had the unmistakeable air of a cat that was off to report to her boss, yet Harry could not see why; he was perfectly entitled to walk up to the Owlery on a Saturday morning. The sun was high in the sky now and when Harry entered the Owlery the glassless windows dazzled his eyes; thick silvery beams of sunlight crisscrossed the circular room in which hundreds of owls nestled on rafters, a little restless in the early-morning light, some clearly just returned from hunting. The straw-covered floor crunched a little as he stepped across tiny animal bones, craning his neck for a sight of Hedwig. “There you are,” he said, spotting her somewhere near the very top of the vaulted ceiling. “Get down here, I’ve got a letter for you.” Читайте також:
|
||||||||
|