МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Voldemort smiled mechanically and Hepzibah simpered.“Well, what’s your excuse for visiting this time?” she asked, batting her lashes. “Mr. Burke would like to make an improved offer for the goblin-made armor,” said Voldemort. “Five hundred Galleons, he feels it is a more than fair—” “Now, now, not so fast, or I’ll think you’re only here for my trinkets!” pouted Hepzibah. “I am ordered here because of them,” said Voldemort quietly. “I am only a poor assistant, madam, who must do as he is told. Mr. Burke wishes me to inquire—” “Oh, Mr. Burke, phooey!” said Hepzibah, waving a little hand. “I’ve something to show you that I’ve never shown Mr. Burke! Can you keep a secret, Tom? Will you promise you won’t tell Mr. Burke I’ve got it? He’d never let me rest if he knew I’d shown it to you, and I’m not selling, not to Burke, not to anyone! But you, Tom, you’ll appreciate it for its history, not how many Galleons you can get for it.” “I’d be glad to see anything Miss Hepzibah shows me,” said Voldemort quietly, and Hepzibah gave another girlish giggle. “I had Hokey bring it out for me… Hokey, where are you? I want to show Mr. Riddle our finest treasure… In fact, bring both, while you’re at it…” “Here, madam,” squeaked the house-elf, and Harry saw two leather boxes, one on top of the other, moving across the room as if of their own volition, though he knew the tiny elf was holding them over her head as she wended her way between tables, pouffes, and footstools. “Now,” said Hepzibah happily, taking the boxes from the elf, laying them in her lap, and preparing to open the topmost one, “I think you’ll like this, Tom… Oh, if my family knew I was showing you… They can’t wait to get their hands on this!” She opened the lid. Harry edged forward a little to get a better view and saw what looked like a small golden cup with two finely wrought handles. “I wonder whether you know what it is, Tom? Pick it up, have a good look!” whispered Hepzibah, and Voldemort stretched out a long-fingered hand and lifted the cup by one handle out of its snug silken wrappings. Harry thought he saw a red gleam in his dark eyes. His greedy expression was curiously mirrored on Hepzibah’s face, except that her tiny eyes were fixed upon Voldemort’s handsome features. “A badger,” murmured Voldemort, examining the engraving upon the cup. “Then this was…?” “Helga Hufflepuff’s, as you very well know, you clever boy!” said Hepzibah, leaning forward with a loud creaking of corsets and actually pinching his hollow cheek. “Didn’t I tell you I was distantly descended? This has been handed down in the family for years and years. Lovely, isn’t it? And all sorts of powers it’s supposed to possess too, but I haven’t tested them thoroughly, I just keep it nice and safe in here…” She hooked the cup back off Voldemort’s long forefinger and restored it gently to its box, too intent upon settling it carefully back into position to notice the shadow that crossed Voldemort’s face as the cup was taken away. “Now then,” said Hepzibah happily, “where’s Hokey? Oh yes, there you are—take that away now, Hokey.” Читайте також:
|
||||||||
|