МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||
Hermione made purple and gold streamers erupt from the end of her wand and drape themselves artistically over the trees and bushes.“Nice,” said Ron, as with one final flourish of her wand, Hermione turned the leaves on the crabapple tree to gold. “You’ve really got an eye for that sort of thing.” “Thank you, Ron!” said Hermione, looking both pleased and a little confused. Harry turned away, smiling to himself. He had a funny notion that he would find a chapter on compliments when he found time to peruse his copy of Twelve Fail-Safe Ways to Charm Witches; he caught Ginny’s eye and grinned at her before remembering his promise to Ron and hurriedly striking up a conversation with Monsieur Delacour. “Out of the way, out of the way!” sang Mrs. Weasley, coming through the gate with what appeared to be a giant, beach-ball-sized Snitch floating in front of her. Seconds later Harry realized that it was his birthday cake, which Mrs. Weasley was suspending with her wand, rather than risk carrying it over the uneven ground. When the cake had finally landed in the middle of the table, Harry said, “That looks amazing, Mrs. Weasley.” “Oh, it’s nothing, dear,” she said fondly. Over her shoulder, Ron gave Harry the thumbs-up and mouthed, Good one. By seven o’clock all the guests had arrived, led into the house by Fred and George, who had waited for them at the end of the lane. Hagrid had honored the occasion by wearing his best, and horrible, hairy brown suit. Although Lupin smiled as he shook Harry’s hand, Harry thought he looked rather unhappy. It was all very odd; Tonks, beside him, looked simply radiant. “Happy birthday, Harry,” she said, hugging him tightly. “Seventeen, eh!” said Hagrid as he accepted a bucket-sized glass of wine from Fred. “Six years ter the day since we met, Harry, d’yeh remember it?” “Vaguely,” said Harry, grinning up at him. “Didn’t you smash down the front door, give Dudley a pig’s tail, and tell me I was a wizard?” “I forge’ the details,” Hagrid chortled. “All righ’, Ron, Hermione?” “We’re fine,” said Hermione. “How are you?” “Ar, not bad. Bin busy, we got some newborn unicorns. I’ll show yeh when yeh get back—” Harry avoided Ron’s and Hermione’s gazes as Hagrid rummaged in his pocket. “Here. Harry—couldn’t think what ter get teh, but then I remembered this.” He pulled out a small, slightly furry drawstring pouch with a long string, evidently intended to be worn around the neck. “Mokeskin. Hide anythin’ in there an’ no one but the owner can get it out. They’re rare, them.” “Hagrid, thanks!” “’S’nothin’,” said Hagrid with a wave of a dustbin-lid-sized hand. “An’ there’s Charlie! Always liked him—hey! Charlie!” Charlie approached, running his hand slightly ruefully over his new, brutally short haircut. He was shorter than Ron, thickset, with a number of burns and scratches up his muscley arms. “Hi, Hagrid, how’s it going?” “Bin meanin’ ter write fer ages. How’s Norbert doin’?” “Norbert?” Charlie laughed. “The Norwegian Ridgeback? We call her Norberta now.” “Wha—Norbert’s a girl?” “Oh yeah,” said Charlie. “How can you tell?” asked Hermione. “They’re a lot more vicious,” said Charlie. He looked over his shoulder and dropped his voice. “Wish Dad would hurry up and get here. Mum’s getting edgy.” Читайте також:
|
|||
|