Село Старченкове

Ста́рченкове (до 1948 року – Темрюк) – село в Україні, в Володарському районі Донецької області, центр сільської ради. Розташоване за 30 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Розівка. Через село протікає річка Темрюк. Населення — 2 016 чоловік (2001).

Село засноване на початку XIX століття переселенцями зі Смоленщини.

Радянська влада встановлена в січні 1918 року. Навесні того ж року створено Темрюцький революційний загін, командиром якого став В. М. Писаревський. У його складі були односельці Є. Жулев, Алексєєв, Голубов, З. Бояжо, І. Г. Комлов та інші. Темрюцький загін приєднався до загону Давидова і вів бої на території Маріупольського повіту. За особливі заслуги в революційній боротьбі з білобандитами за владу Рад III Всеукраїнський з'їзд Рад нагородив село Темрюк бойовим Червоним прапором.

У 1922 році створена комуна імені Карла Маркса.

600 місцевих жителів билися на фронтах радянсько-німецької війни, з них 367 загинули, 196 нагороджені орденами і медалями. У селі встановлені два пам'ятники і монумент Слави на честь воїнів, загиблих в роки війни, а також погруддя Героя Радянського Союзу С. П. Машковського.

Станом на 1970 рік в селі мешкало 2 451 особа і було 1 015 дворів. У селі діяли середня школа, будинок культури на 450 місць і клуб на 230 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,7 тисяч примірників, лікарня на 35 ліжок, поліклініка, аптека, чотири дитячих садки та ясел на 135 місць, пошта, ощадкаса, дев'ять магазинів, три їдальні.

Поблизу села розташований ландшафтний заказник місцевого значення Бесташ.

Населений пункт названий на честь уродженця села Василя Старченка — радянського державного і громадського діяча.

Васи́ль Фе́дорович Ста́рченко (7 (20) березня 1904, село Темрюк — 17 липня 1948) - аґрохімік, радянський державний діяч, член-кореспондент АН УРСР по спеціальності агрохімія з 12.02.1945 року.

Народився 7 (20 березня) 1904 року в селі Темрюк-Український (тепер Старченкове Володарського району Донецької області) в сім'ї селянина-бідняка. З 9 років працював у сільському господарстві. У 1918 році закінчив двохкласне училище і поступив у Верхньодніпровське середнє сільськогосподарське училище. У 1923 - 1925 роках навчався на рільницькому факультеті Ерастовського сільськогосподарського технікуму. У 1925 - 1929 роках навчався в Київському сільськогосподарському інституті.

У 1929 - 1930 роках працював науковим співробітником агровідділу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості. У 1930 - 1932 роках навчається в аспірантурі при Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрової промисловості. З 1932 до 1934 року працював агрономом в Сортонасінтресті, інспектором по дослідно-селекційним станціям. У 1934 - 1938 роках був директором і науковим керівником Миронівської дослідно-селекційної станції Київської області.

У 1938 році обирався головою виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих. З грудня 1938 року - заступник голови Ради Народних Комісарів, з 1946 - Ради Міністрів УРСР. У 1938 - 1940 кандидат в члени ЦК КП(б)У, з 1940-го року член ЦК КП(б)У. З 1939 року - кандидат у члени ЦК ВКП(б). Депутат Верховної Ради УРСР 1-2-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР з 1941 року.

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького І ст., орденом Вітчизняної війни І ст., Великою золотою медаллю сільськогосподарської виставки, медаллю І ст. "Партизану Вітчизняної війни", медаллю "За перемогу над Німеччиною", медаллю "За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.". Помер 17 липня 1948 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі. Надгробок В. Ф. Старченка

Література:

Все это нашей истории строки… : Кн. очерков об истории Володарского района к 90-летию. – Донецк : Ваш имидж, 2013. – с. 253.

Читайте також:

Вулиця Машковського с. Старченкове

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Малоянісольська бібліотека-музей ім. Г.К. Костоправа	\|	Вулиця Машковського с. Старченкове

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.