М. Йінгер

В сучасній соціології функціональні визначення релігії представлені в різних модифікаціях. Так М. Йінгер визначає релігію як систему вірувань і практик, за допомогою яких та, чи інша група людей справляється з «останніми», «кінцевими» проблемами життя – такими, як відмова капітуляції перед смертю, здатність перебороти розчарування, не дозволити ворожості перемогти і розрушити людське суспільство [1,c.75]. Релігійне існування включає віру людини в те, що хоча зло, біль, руйнування та смерть, несправедливість та безправ’я відносяться до не випадкових, а фундаментальних умов життя, все таки є сили (священні), завдяки яким людина може бути звільнена від «гріха» і перемогти зло у всіх його проявах.

Всім функціоналістським визначенням характерно те, що вони беруть за основу розуміння людського існування, як існування перед лицем нерозв’язуваних в кінцевому результаті проблем, з якими людина має якимось чином упоратися. Релігія – це відповідь на таку ситуацію.

Критики функціоналістських визначень вказують на те, що в цьому посиланні вже наперед передбачено висновок щодо безумовної "функціональності" релігії.

Вразливою є також методологія функціоналістського визначення: спочатку виділяються необхідні для даної системи функції, а потім досліджувані феномени класифікуються та ідентифікуються на основі цих функцій. З цих позицій визначаються як релігійні всі соціальні феномени, які явно відтворюють функції релігії. Дж. Йінгер вважає, наприклад, що будь-які неатеїстичні системи, тобто системи, що не включають елемент надприродного, проте входять в коло явищ, що розглядаються соціологами релігії, якщо вони виконують відповідні функції, так як для нього важливо не зміст віри, а сам факт вірування [1,c.77]. Те, що допомагає людині подолати прірву між дійсністю і тим, до чого вона прагне, підбадьорює її надією, те, що допомагає встояти, переконуючи, що прийде день, коли страждання і зло будуть переможені, - все це і є прояв релігії, включаючи і "секулярну віру" - переконання в тому, що наука і технологія допоможуть вирішити найважливіші проблеми людства. Це теж релігійний, або, точніше, квазірелігійний феномен.

З цих позицій слід визнати, що за невеликим винятком всі люди є релігійними. На думку Йінгера, людська природа не терпить вакууму віри [1,C.77]. Якщо це так, то резонно припустити, як це робить Йінгер, що в релігійного життя якщо й мають місце періоди занепаду, пов'язані з якимись змінами в релігійній сфері, то все ж безрелігійність не може утвердитися в якості альтернативи релігії. Для соціолога немає питання про те, чому суспільство стає менш релігійним, вважає Йінгер, - питання завжди тільки в розпізнанні того, які нові форми релігійності з'являються. Якщо віра в Бога чи богів дає людині розуміння сенсу життя, то завдання соціолога - зрозуміти в кожному конкретному випадку, в яких формах, за допомогою яких засобів вноситься сенс в людське життя, і на цій основі ідентифікувати релігійний феномен (з урахуванням того, що і потреба в осмисленому існуванні, і сама релігійність досить індивідуальні і коливаються в певних межах) [1,C.77].
У цьому зв'язку виникає запитання: чи всяка індивідуальна система вірувань може бути названа релігією і що відділяє вірування в якості суто "приватної справи" того чи іншого окремого індивіда від релігії як соціального феномена? Для соціології релігія як соціальний феномен - це вірування, які в найбільш суттєвих аспектах розділяються багатьма, тобто існують у групових взаємодіях. Суто особисті переконання можуть мати релігійний аспект, але вони не є релігією як такою. Релігія - це спільність людей, які дотримуються однієї віри. Це може бути дуже маленька група, але важливо, щоб ця віра була включена у відносини, що складаються між членами групи, і щоб вона була спрямована на вирішення "кінцевих" проблем, фундаментальних питань, а не суто прикладних сьогохвилинних задач. Таким чином, функціональне визначення релігії стикається з проблемою змістовного порядку - визначенням "кінцевих" або "граничних" проблем [1,c.78].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Сучасні концепції релігії (Р. Белла, Глок, Старк).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.