Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Пошкодженнями ОРА.

Основні принципи реабілітації спортсменів з

ПЛАН

 

І. особливості реабілітації спортсменів

1. Завдання реабілітації.

2. Особливості реабілітації спортсменів.

ІІ. Етапи реабілітації спортсменів

1. Медична реабілітація.

2. Спортивна реабілітація.

3. Етап спортивного тренування.


Реабілітація спортсменів на відміну від реабілітації звичайних постраждалих, має ряд істотних особливостей. Ця відмінність полягає в тому, що спортсмен, крім повернутої здатності виконувати трудові та побутові обов'язки, повинен бути в змозі переносити великі фізичні навантаження сучасного спорту, що пред'являють величезні вимоги до стабільності суглобів, їх рухливості, силі м'язів; тобто є істотна відмінність між поняттям «здоровий» для звичайної людини і «здоровий» - для спортсмена.

Травми ОДА у спортсменів супроводжуються раптовим і різким припиненням тренувальних занять, викликають порушення усталеного життєвого стереотипу, що тягне за собою хворобливу реакцію всього організму. Раптове припинення занять спортом сприяє згасанню і руйнуванню вироблених багаторічним систематичним тренуванням умовно-рефлекторних зв'язків. Знижується функціональна здатність організму і всіх його систем, відбувається фізична і психічна розтренованність. Негативні емоції, пов'язані з травмою, неможливістю виступати в змаганнях, боязнь надовго втратити спортивну форму і працездатність гнітюче діють на психіку, ще більшою мірою посилюючи процеси зниження тренованості. Особливо несприятливо позначається припинення занять спортом на стані висококваліфікованих спортсменів.

Завдання реабілітації в кожному випадку індивідуальні і залежать від характеру травми, динаміки відновного процесу, даних клінічного та додаткових методів обстеження, виду спортивної активності. Завдання міняються на кожному етапі і фазі реабілітаційної програми. Спрямовані на зменшення болю, набряку, запалення, нормалізацію обсягу руху, артрокінематики, пропріорецепціі, збільшення сили і тонусу м'язів, тренування балансу, координації, витривалості, точності, необхідних для повернення на колишній рівень без обмеження функціональних можливостей спортсмена. Також до завдань можна віднести формування програми, що запобігає можливості повторного ушкодження.

У загальному вигляді особливості реабілітації спортсменів є наступними:
- ранній початок реабілітаційних заходів;

- комплексність використовуваних методів і засобів відновлення;
- своєрідні етапи реабілітації;

- система довгострокового планування, що включає реабілітаційний прогноз і терміни відновлення пацієнта;

- система точного дозування, оперативного контролю та корекції фізичного навантаження;
- експертна оцінка ступеня клініко-функціонального стану спортсмена і його можливості відновити нормальний тренувальний процес.

Неодмінною умовою ефективної реабілітації спортсмена є її можливо більш ранній початок (збіг з початком підгострої стадії хвороби), тобто активний вплив різними лікувально-відновними засобами на організм спортсмена, поки ще не розвинулися незворотні зміни. Ранній початок реабілітаційних заходів можна розглядати також як вторинну профілактику ускладнень основного захворювання. Наприклад, пізній початок спеціальних вправ лікувальної гімнастики після припинення іммобілізації може викликати серйозні ускладнення у вигляді розвитку стійкої рубцево-спайкової контрактури суглоба, тромбофлебічних порушення і т.д.
Особливістю реабілітації спортсменів є не тільки ранній початок, але і прагнення з перших же днів після закінчення гострого періоду хвороби використовувати поряд з традиційною лікувальною гімнастикою (якщо дозволяє стан пацієнта) достатньо інтенсивні загально розвиваючі, а в ряді випадків спеціально-підготовчі і навіть спеціальні вправи тренувальної спрямованості. Саме ранній початок комплексної реабілітації - один з найважливіших компонентів скорочення термінів реабілітації спортсменів.
Надзвичайно важливим у реабілітації спортсменів є різноманітність використовуваних методів і засобів відновлення, які об'єднуються у вигляді комплексів. У процесі реабілітації спортсменів повинен брати участь колектив фахівців медичного та педагогічного профілю, використовуються лікувально-відновлювальні засоби. Чим вони різноманітніші, тим вище їх ефективність, оскільки вони діють на різні механізми регуляції організму спортсмена (гуморальні, імунні, нервові, функціональні) і тим більше вірогідність «попадання в ціль».




Переглядів: 993

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціальні винаходи дворянства. Добровільність та примусовість в житті аристократії | Етапи і фази реабілітації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.