НАТРІЮ ЦИТРАТ лат. Натріum citricum

Натрій-цитрат – безбарвні кристали або білий кристалічний порошок солонуватого смаку. Розчиняється в 15 ч. води, в спирті нерозчинний, 10% розчин має рН 7,0-7,5.

Ідентичність:

Крупинка препарату, введена в газове полум”я, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

При додаванні до розчину препарату вапняної води суміш залишається прозорою і тільки при нагріванні починає випадати осад кальцій-цитрату.

2НО·С3Н4(СОО)3+3Са(ОH)₂=[НО·С3Н4(СОО)3]2 Са3+6Н2О

· Реакція Штаре – в присутності калію перманганату та розведеної сульфатної кислоти при нагріванні утворюється ацетондикарбонова кислота, яка при наступному бромуванні перетворюється в пентабромацетон – білий кристалічний осад:

СН₂─СООNa СНВr₂

│ │

НО─С─ СООNa + 6Вr2 = 3NaВr + 3СО₂ + 4НВr+ С=О

│ │

СН₂─СООNa СНВr₂

Ця реакція може застосовуватись для ідентифікації препарату, заважають органічні кислоти і феноли, що також взаємодіють з бромом.

Препарат повинен бути чистим від можливих домішок винної кислоти, солей щавлевої кислоти та інших органічних домішок.

Кількісний вмістцитрату в препараті визначають декількома методами:

· за допомогою іонообмінної хроматографії, застосовується КУ-2 в Н-формі.

СН2СООNa СН─СООН

│ /ОН │ /ОН

3(Кат.)Н+С ────→3(Кат.)Na+С

│ \СООNa │ \СООН

СН2СООNa СН─СООН

Виділену лимонну кислоту титрують лугом (фармакопейний метод)

2. метод нейтралізації після мінералізації препарату прокалюванням, утворений карбонат натрію титрують хлороводневою кислотою по метиловому оранжевому:

СН2СООNa

│ /ОН

С + 9О2→ 3Na2СО3 + 9СО2↑ + 15Н2О

│ \СООNa

СН2СООNa

3Na2СО3 + 2НСІ → 2NaСІ + СО2↑ +Н2О

Натрію цитрат застосовують у вигляді 4-5% розчину при непрямому переливанні крові для запобігання її зсіданню. Його дія полягає у зв”язуванні іонів кальцію в крові в малодисоційованій кальцій-цитрат, в результаті чого гальмується процес утворювання тромбобластину та перехід протромбіну в тромбін.

Для запобігання зсідання крові в останні роки щораз частіше застосовують динатрій-цитрат (С6Н6О7Na2·1,5Н2О). Це білий порошок що розчиняється в воді та дає розчини з слабокислою реакцією.

Препарат створює лужний резерв крові. Його 10% водні розчини мають рН 7,0-7,5. Але основне призначення препарату полягає в тому, що він попереджає зсідання крові і тому застосовується в якості консерванта крові при великих заготовках її для медичних цілей. Відрізнити натрію цитрат від натрію гідроцитрату можна по реакції з лакмусовим папірцем: розчин натрію цитрату забарвлює його в синій колір, а розчин натрію гідроцитрату – у червоний, а також потенціометрично: рН розчину натрію цитрату 7,8-8,1, а розчину натрію гідроцитрату 4,7-5,0.