Соціально-педагогічна реабілітація в діяльності соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу

Реабілітація– система заходів, спрямована на вирішення завдань достатньо широкого діапазону – від вироблення елементарних навичок до повної інтеграції людини в суспільство. На відміну від адаптації, що розглядається як пристосування, реабілітація розуміється як відновлення, активізація втрачених соціальних навичок, статусу тощо.

Соціально-педагогічна реабілітація – система заходів виховного характеру, спрямована на формування особистісних якостей, значущих для життєдіяльності дитини, активної життєвої позиції, що сприяють інтеграції її в суспільство, на оволодіння необхідними уміннями й навичками по самообслуговуванню, позитивними соціальними ролями, правилами поведінки у суспільстві, отримання необхідної освіти.

Соціально-педагогічна реабілітація складається з трьох основних етапів:

- діагностика,

- створення й реалізація реабілітаційної програми,

- післяреабілітаційний захист дитини.

Соціально-педагогічна реабілітація в школі потребує індивідуальної роботи з конкретним учнем і реалізується в таких видах діяльності:

а) соціально-педагогічна підтримка, яку здійснюють у співробітництві із органами місцевого самоврядування та різними відомствами, які мають повноваження для влаштування дитини та кошти на її утримання, а також з громадськістю, у розпорядженні якої є фонди та волонтери;

б) соціальний контроль, у якому реалізують функцію школи як одного з суб’єктів системи профілактики дитячої бездоглядності та правопорушень, здійснюється у взаємодії з комісією у справах неповнолітніх та захисту їх прав;

в) соціально-педагогічний патронаж.

Основні етапи проведення індивідуального патронажу в загальноосвітньому навчальному закладі.Це завдання допомагає вирішити всебічна діагностика, яка дає можливість отримати дані про характер та динаміку розвитку, особистісні якості дитини, про стан його здоров’я та соціального благополуччя. Тому першим етапом діяльності щодо патронажу дитини є збір інформації про неї. Це первинна діагностика соматичного, психічного, соціального здоров’я дитини. При цьому використовується широкий спектр різних методів: тестування, анкетування батьків та педагогів, складання індивідуальних соціальних паспортів учнів, спостереження, бесід, аналіз продуктів учбової праці, шкільної документації.

На основі діагностики складається лист обстеження дитини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії експертизи корекційно-розвивальних програм	\|	Лист обстеження дитини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.