Тезаурус до теми 2: «Історія науки, психологічні теорії»
Історичні тенденції вікової та педагогічної психології
Перший етап становлення та розвитку вітчизняної вікової психології (до кінця ХІХ століття).
Значну роль у становленні та розвитку вітчизняної вікової та педагогічної психології мали праці К.Д. Ушинського (1824 – 1870). Він зазначав, що освіта повинна враховувати вікові та індивідуальні особливості дитини, вважаючи, що педагог, який прагне різнобічно виховувати людину, перш за все повинен пізнати її у всіх відношеннях. Надаючи першочергового значення вихованню особистості К.Д. Ушинський наголошував, що вивчення психічних явищ є умовою того, щоб виховання перестало бути рутиною і стало справою раціональною. Психолого-педагогічні проблеми пам’яті, уяви, мислення були предметом його досліджень. Зокрема, відзначаючи, що розвиток мовлення безпосередньо пов’язаний з розвитком її мислення, є умовою формування понять, та особистості в цілому. Особливу увагу в свої працях зосереджував на моральному розвитку підростаючої особистості у контексті емоційної і вольової сфери, ролі діяльності і спілкування.
Український психолог М.М. Ланге (1858 – 1921) провід ряд досліджень по вивченню психіки дитини, опублікував книгу «Душа дитини у перші роки життя» (1892).