Епігенетична концепція Еріка Еріксона.

Основна сутність її полягає в таких положеннях:

1) особистість розвивається поетапно;

2) суспільство схвально сприймає розвиток соціальних можливостей людини, намагається сприяти збереженню цієї тенденції, підтримувати належний темп і правильну послідовність розвитку;

3) кожна психосоціальна стадія супроводжується кризою (поворотним моментом у житті людини), що виникає як наслідок досягнення певного рівня зрілості й соціальних вимог до неї на цій стадії. Криза є поворотним пунктом розвитку, джерелом сили, свідченням недостатньої адаптації;

4) особистість, яка повноцінно функціонує, долає послідовно всі стадії;

5) на кожній стадії особистість опиняється перед необхідністю розв’язання специфічної еволюційної проблеми (завдання) – проблеми соціального розвитку, але не завжди розв’язує її.

Е. Еріксон створив на основі епігенетичного принципу цілісну концепцію вікового розвитку людини, виокремивши вісім його психосоціальних стадій.

Таблиця 1.1

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психоаналітичні теорії розвитку.	\|	Стадії психосоціального розвитку особистості по Е. Еріксону

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.