• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд

1. Бетонобійна авіаційна бомба BLU-107/B DURANDAL Створена в 1980-х роках французькою фірмою Matra як зброя, призначена для виводу з ладу злітно-посадочних смуг (ЗПС) і бетонних укриттів аеродромів при застосуванні з малих і надмалих висот. Відповідно до вимог ВПС Франції, бомба має пробивати покриття бетонної ЗПС товщиною до 0,4 м з наступним підривом. Це досягається шляхом додання бомбі оптимального кута проникнення і необхідної кінетичної енергії за допомогою реактивного прискорювача, а також використанням особливої форми носової частини й уповільненої детонації. У бомбі застосована подвійна парашутна система миттєвого розкриття.

У рамках програми Durandal створений універсальний перехідник, що дозволяє використовувати бомбу на усіх відповідних стандарту НАТО 356-мм підвісних вузлах і бомботримачах. Таким чином, носієм бомби Durandal можуть бути будь-які літаки НАТО. США прийняли бомбу на озброєння під позначенням BLU-107/B.Вперше в бойових умовах бомба застосована в 1991 році в Перській затоці з борта FВ-111 і в даний час є на озброєнні близько 20 країн.

Конструктивно Durandal складається з чотирьох основних відсіків. Фугасна бойова частина (БЧ) вагою 100 кг із 15 кг вибухової речовини розташована в носовій частині. За БЧ розташована система запалювання і твердопаливний розгінний двигун. Двигун і БЧ з'єднані за допомогою сталевих кілець. За двигуном знаходиться відсік (закріплений за допомогою затискного кільця, що скидається), який містить гальмовий і основний парашути.

Рис. 3.15. Бетонобійна авіаційна бомба BLU-107/B DURANDAL

Скидання бомби здійснюється на висоті близько 50-75 метрів при швидкості 180-280 м/с. Після скидання випускається гальмовий парашут, і бомба загальмовується до швидкості 25 м/с. На висоті близько 40 м випускається основний парашут. При досягненні бомбою кута пікірування 30° парашутна система скидається, спрацьовує механізм бойового зводу і запускається розгінний двигун. До моменту зустрічі з ціллю Durandal досягає швидкості 250 м/с. При механічному контакті з ціллю спрацьовує контактний зривник і, пробивши бетонне перекриття, бомба вибухає. Вибух бомби під покриттям ЗПС приводить до утворення воронки глибиною 2-3 метра, оточеної розкиданими на площі близько 200 м² великими уламками бетонного покриття діаметром до п'яти метрів. Засипати таку воронку значно складніше, ніж воронки від звичайних бомб. Перед злетом носія зривник може бути настроєний на підрив БЧ через кілька годин після падіння бомби. Максимально припустима швидкість носія - 1,8 М, висота застосування до 10 000 метрів.

Тактико-технічні характеристикиBLU-107/B DURANDAL:

2. Керована авіабомба GBU-10/10I PAVEWAY I/II. Керована авіаційна бомба GBU-10(в англійській термінології Guided Bomb Unit) з лазерним наведенням побудована на базі 900-кг фугасної або бетонобійної бомби вільного падіння. У варіанті GBU-10 використовується фугасна бомба Mk.84 у сполученні з модернізаційним комплектом Paveway I з фіксованими крилами. У варіанті GBU-10I використовується бетонобійна BLU-109B з комплектом Paveway II із крилами, що розкладаються. У порівнянні з варіантом Paveway I варіант Paveway II має наступні відмінності: оптика головки самонаведення (ГСН) і прозорий обтічник виконані з пластику (що забезпечує зниження ваги і здешевлення), збільшена чутливість ГСН, знижений час виходу термобатареї на робочий режим (після скидання), збільшені кути відхилення рулів, використовуються кодоване лазерне випромінювання, збільшене поле огляду ГСН (поле огляду в Paveway II на 30 градусів більше за Paveway I) і крила, які складаються для зручності транспортування.

Дані бомби широко використовувалися під час операції "Буря в пустелі", при цьому влучення мали місце в 78% випадків застосування. У ході операції бомби GBU-10/10I застосовувалися головним чином з літаків F-15E і FВ-111 для знищення мостів, тактичних ракетних установок, вузлів зв'язку і бункерів. Усього під час операції "Буря в пустелі" скинуто 2673 таких бомб, з них одна третина з F-111, інші - з F-117, F-15E, авіацію ВМС і корпуса морської піхоти.

Рис. 3.16. Керована авіабомба GBU-10/10I PAVEWAY I/II.

Тактико-технічні характеристикиGBU-10/10I PAVEWAY I/II:

3. Керована авіабомба GBU-27. Створена на базі бомби GBU-24 для літака зі зниженою радіолокаційною помітністю F-117 і призначена для знищення добре укріплених наземних цілей. У конструкції бомби використовується поліпшена версія розробленої в 1985 році бомби BLU-109 "Have Void" калібру в 2000 фунтів (907 кг), що створена для знищення укріплених цілей і оснащується БЧ вагою близько 250 кг.

Система управління (СУ) є модифікованою СУ бомби Paveway II, що забезпечує оптимальний кут зближення з ціллю. Наприклад, якщо ціль - ангар, то кут зустрічі з ціллю буде близьким до стрімкого, якщо ж ціль - міст, то до навісного. Також від бомби Paveway II запозичене хвостове оперення.

Оператор підсвічує ціль лазером, система наведення бомби наводиться на пляму лазерного променя. GBU-27 широко застосовувалася ВПС США в ході операції "Буря в пустелі". На долю цієї бомби приходиться до 70% усіх знищених у 1991 році іракських цілей.

Рис. 3.17. Керована авіабомба GBU-27

F-117 здатний нести до двох бомб GBU-27 у внутрішньому відсіку. Усього зроблено 3213 одиниць.

4. Керована авіабомба GBU-28 BUNKER BUSTER. Є результатом оперативного запиту ВПС США до промисловості, зробленого через тиждень після початку операції "Буря в пустелі". Розроблена для знищення укріплених іракських командних пунктів, розташованих глибоко під землею. Оснащена лазерною системою наведення.

Рис. 3.18. Керована авіабомба GBU-28 BUNKER BUSTER

Для виготовлення корпусів бомби використовувалися 8-дюймові артилерійські стволи. Випробування показали, що бомба пробиває до шести метрів залізобетону, а при влученні в ґрунт іде в нього на глибину до 30 метрів.

ВПС США закупили обмежену кількість GBU-28 під час операції "Буря в пустелі" для знищення багаторівневих укріплених підземних цілей. За період проведення операції було застосовано усього дві бомби, обидві з F-111F. Одна з бомб попала точно в точку прицілювання, і на записі бортової відеокамери був чітко видний дим, що виник із входу в бункер через 6 секунд після влучення.

Після операції "Буря в пустелі" ВПС профінансували проведення деяких модифікацій і їхнє тестування.

Тактико-технічні характеристики:

5. Керовані авіабомби GBU-29(32) JDAM. JDAM (Joint Direct Attack Munition) - модернізаційний комплект для корекції траєкторії падіння бомб за сигналами, одержуваними від супутників системи GPS, розроблений американською фірмою Boeing за замовленням ВПС і ВМС США. Комплект призначений для переобладнання звичайних авіаційних бомб у високоточну, всепогодну й автономну зброю. Роботи з програми JDAM початі в 1995 році.

Рис. 3.19. Керовані авіабомби GBU-29(32) JDAM

Комплект для 454 кілограмових бомб одержав позначення GBU-31 (може комплектуватися бомбою Mk.83 або проникаючою бомбою BLU-110), для 907 кілограмових - GBU-32 (з бомбою Mk.84 або проникаючою бомбою BLU-109). Існують також комплекти для 113 кг бомби Mk.80 (GBU-29) і 227 кг бомби Mk.81 (GBU-30).

Рис. 3.20. Модифікації авіабомби GBU-29(32) JDAM

Рис. 3.21. Вибух авіабомби GBU-29(32) JDAM

План польоту вводиться в пілотажно-навігаційний комплекс літака-носія до злету. План містить у собі зону застосування, координати цілі і параметри застосування зброї. У процесі польоту комплект ініціалізується - система наведення одержує дані про ціль і звіряє дані власної інерційний системи наведення із системою носія. Скидання JDAM відбувається, коли літак досягає району застосування зброї. Після скидання система наведення здійснює вивід на ціль, використовуючи дані інерційної і супутникової систем навігації. Під час космічного польоту в 2000 році один з повітряно-космічних літаків типу "Space Shuttle" зробив для картографічного управління Пентагона детальну зйомку 80% поверхні Землі. Завдяки отриманій тоді інформації бомби JDAM також можуть наводитися на об'єкт навіть військовослужбовцями спецпідрозділів, що перебувають на території противника й оснащені спеціальним обладнанням.

Кругове ймовірне відхилення при наведенні за допомогою супутникових і інерційної систем складає 13 метрів, при використанні лише інерційної системи - 30 метрів. Бомби з JDAM можуть бути застосовані на малих і великих висотах, у горизонтальному і на бриючому польоті, з пікірування. Також JDAM може використовуватися проти групових цілей, з різним набором схем прицілювання, включаючи передпускову схему введення даних і схему з корекцією в польоті, яка дозволяє істотно скоротити час від моменту виявлення цілі до початку роботи з нею.

У ході проведених до кінця 1998 р. 250 випробувань КАБ з JDAM 96% тестів виявилися успішними. У бойових умовах ці бомби уперше випробувані в березні 1999 р. у Югославії з бомбардувальників B-2. Усього в ході цього конфлікту в 45 вильотах застосовано 656 бомб типу JDAM калібром від 900 до 2000 кг. Успішне застосування бомб у Югославії навесні 1999 р. дало могутній поштовх до їхнього якнайшвидшого розгортання. Заплановано закупівлю 87500 комплектів JDAM. Керованими авіабомбами з JDAM буде оснащений практично весь парк бомбардувальної авіації США, включаючи стратегічні бомбардувальники, тактичну авіацію ВПС і авіацію ВМС.

В даний час ведуться роботи з подальшого удосконалювання характеристик комплектів JDAM. Зокрема, планується збільшити дальність застосування авіабомб із 28 до 74 км. Паралельно з програмою JDAM ВПС США ведеться програма JDAM-PIP (Product Improvement Program), ціль якої – знизити величину кругового ймовірного відхилення до 3 м за рахунок установлення на модулі систем для корекції на кінцевій ділянці траєкторії. Розроблювачі планують вибрати варіант такої системи не пізніше 2004 р.

На сьогоднішній день бомби з наведенням по системі GPS є тільки в американських ЗС. Військова авіація європейських країн НАТО, як і раніше, оснащена високоточною зброєю з лазерним наведенням, яка на відміну від GPS-керованих систем має обмеження по застосуванню в складних метеоумовах.

Вартість керованих бомб із GPS або комбінованим (інерційна система плюс GPS) наведенням у 5-15 разів менше вартості аналогічної високоточної зброї з лазерним або телевізійно-командним наведенням. Так, переобладнання однієї бомби Мк.82 за програмою JDAM коштує Пентагону 18 тис. дол. (вартість власне комплекту - 14 тис. дол.), а близька до неї за калібром бомба з лазерним наведенням GBU-15 закуповується за ціною 245 тис. дол. за одиницю.

Тактико-технічні характеристики :

6. Корегована бомба GRIFFIN. У 1990 р. ізраїльська фірма MBT Systems (підрозділ ізраїльської аерокосмічної корпорації IAI) створила сімейство корегованих авіаційних бомб Griffin з лазерною системою наведення, що призначені для ураження командних пунктів, бункерів, укріплень, мостів, комплексів ППО і кораблів.

Рис. 3.22. Корегована бомба GRIFFIN

При створенні Griffin використаний той же самий принцип, що й в американській Paveway: бомба є звичайною бомбою вільного падіння з установленим на неї модернізаційним комплектом у виді лазерної системи наведення. Комплект простий в експлуатації і може бути використаний з американськими бомбами, що є на озброєнні Ізраїлю: Mk.81 (125 кг), Mk.82 (240 кг), Mk.83 (450 кг) і Mk.84 (900 кг). Комплект розрахований на десятилітній період збереження з мінімальним рівнем технічного обслуговування. Після установлення комплекту на корпус бомби і підвіски на носій здійснюється трихвилинне самотестування. По заявленим даним, КЙВ бомби з комплектом Griffin становить 8 метрів. Цілевказання може здійснюватися за допомогою як бортової, так і зовнішньої системи цілевказання. Фірма IAI розробила систему лазерного цілевказання, придатну для установки на будь-який бойовий літак ВПС Ізраїлю.

7. Корегована бомба GUILLOTINE Створена на базі бомби Griffin з метою забезпечення ВПС Ізраїлю бомбою зі збільшеною дальністю і підвищеною точністю. Аналогічна американської Paveway і являє собою модернізаційний комплект із лазерною системою наведення, який дозволяє переобладнати звичайні бомби вільного падіння в кореговані. Даний комплект призначений для установлення на бомби Mk.82 (240 кг) і Mk.83 (450 кг), що перебувають у великій кількості на озброєнні ВПС Ізраїлю.

Рис. 3.23. Корегована бомба GUILLOTINE

Завдяки досконалій аеродинаміці і поліпшеній системі наведення, Guillotine має дальність застосування близько 30 км. Бомба має стандартні 356-мм вузли підвіски, що дозволяє використовувати її практично на будь-якому бойовому літаку НАТО. Комплект Guillotine має термін збереження до 10 років без проміжного технічного обслуговування.

Конструктивно Guillotine складається з двох частин. Передня частина має витягнуту циліндричну форму. На ній установлені чотири рульові поверхні, а під прозорим обтічником розташована лазерна ГСН. У задній частині розташовані чотири висувні крила.

Система наведення виводить бомбу на кут пікірування в 45°, що дозволяє бомбі уражати укріплені цілі з найбільшою ефективністю. По заявлених характеристиках, Guillotine має КЙВ 2 метри. Максимальна висота застосування до 12 км.

8. Бетонобійна авіаційна бомба БЕТАБ-500У Цифри після дефіса в назві бомб радянської (російської) розробки позначають калібр (приблизну масу) бомби. БЕТАБ-500У призначена для ураження підземних складів ядерної зброї, боєприпасів і ПММ, командних пунктів управління, вузлів зв'язку, залізобетонних укриттів, доріжок для руління літаків, автострад, залізобетонних укриттів літаків. Здатна пробити до 3 м ґрунту або 1,2 м залізобетону. Застосовується з висот 150 - 20000 м при швидкостях 500 - 2300 км/год.

Рис. 3.24. Бетонобійна авіаційна бомба БЕТАБ-500У

Тактико-технічні характеристики :

9. Осколково-фугасна авіаційна бомба ФАБ-500 M62. Призначена для ураження військово-промислових об'єктів, залізничних вузлів, легковразливої і легкоброньованої техніки, живої сили і воєнно-польових споруд. Застосовується з висот 570 - 12000 м при швидкостях 500 - 1180 км/год.

Рис. 3.25. Осколково-фугасна авіаційна бомба ФАБ-500 M62

Тактико-технічні характеристики :

10. Універсальна осколково-фугасна авіаційна бомба ОФАБ-500У. Призначена для ураження легкоброньованої і легковразливої техніки, військово-промислових об'єктів, залізничних вузлів, військових фортифікаційних споруд, живої сили. Забезпечує миттєво-контактну, мало уповільнену або уповільнену дію. Застосовується з висот 50 - 10000 м при швидкостях 500 - 1200 км/год.

Рис. 3.26. Універсальна осколково-фугасна авіаційна бомба ОФАБ-500У

Тактико-технічні характеристики :

11. Авіаційна бомба з об'ємно-детонуючою БЧ ОДАБ-500ПМ. Призначена для ураження живої сили, промислових споруд, легковразливої техніки, легких інженерних споруд, розмінування протипіхотних і протитанкових мінних полів. Застосовується з висот 200-1000 метрів на швидкостях 500-1100 км/ч. Дозволяє носію маневрувати з великими перевантаженнями. Носіями ОДАБ-500ПМ можуть бути всі тактичні бойові літаки, що перебувають на озброєнні ВПС Росії.

Рис. 3.27. Авіаційна бомба з об'ємно-детонуючою БЧ ОДАБ-500ПМ

У носовій частині бомби розташований електромеханічний пристрій, призначений для бойового зводу і розпилення вибухової речовини. Бомба містить 193 кг високоенергетичної летучої рідини. У хвостовій частині розміщений гальмовий парашут. Через установлений час після скидання бомби починається розпилення бойової речовини. Отриманий аерозоль перетворюється в газоповітряну суміш, яка потім підривається зривником. Вибух утворює могутню хвилю надлишкового тиску. Ефективний радіус дії вибухової хвилі проти живої сили противника на відкритій місцевості складає 30 метрів, проти авіаційної техніки на стоянках - 30 метрів і проти живої сили в окопах і польових спорудах - 25 метрів.

Бомби з об'ємно-детонуючою БЧ класифіковані ООН як "негуманні засоби ведення війни, що викликають надмірні страждання людей".

12. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Кр. Призначена для ураження наземних/надводних цілей типу військово-промислових об'єктів, залізобетонних укриттів, складів ПММ і портових укриттів. Має телевізійну кореляційну систему самонаведення, що забезпечує при бомбометанні кругове ймовірне відхилення до 4 м.

Рис. 3.28. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Кр

Застосовується в складі комплексів озброєння літаків фронтової авіації Су-24М і Су-27 з висот 1 - 8 км при швидкості 550 - 1100 км/ч. Бомба проста і надійна в експлуатації. Є ефективним засобом ураження широкої номенклатури цілей, істотно підвищуючи бойову міць бомбардувальної авіації.

13. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Л-Пр. Призначена для ураження наземних/надводних малорозмірних особливо міцних і заглиблених цілей типу залізобетонних укриттів, складів ядерної зброї, командних пунктів. Має лазерну напівактивну систему самонаведення, що забезпечує при бомбометанні кругове ймовірне відхилення до 7-10 м.

Рис. 3.29. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Л-Пр

У кормовій частині розташоване хрестоподібне оперення, за яким розташовуються біпланні рули, що забезпечують високу маневреність бомби. Переднє і заднє оперення складається, що дозволяє розміщати бомбу не тільки на зовнішній підвісці, але й у бомбовідсіках великих літаків.

Як бойова частина використовується спеціальна підкаліберна капсула з фугасно-проникаючою дією, здатна поглиблюватися в ґрунт на глибину 20 м і пробивати перекриття споруд товщиною до 3 м.

Бомба застосовується в складі комплексів озброєння літаків фронтової авіації Су-24М і Су-27ИБ з висот 1-15 км при швидкості 550-1700 км/ч. Проникає в ґрунт на глибину 10-20 м і пробиває залізобетонне перекриття товщиною до 2 м. Бомба проста і надійна в експлуатації. Є ефективним засобом ураження широкої номенклатури цілей, істотно підвищуючи бойову міць бомбардувальної авіації.

14. Керовані авіабомби КАБ-1500Л і КАБ-1500ТК. Призначені для ураження наземних і надводних стаціонарних цілей, у тому числі особливо міцних і заглиблених у землю об'єктів - фортифікаційних споруд, командних пунктів, входів у тунелі, ЗПС, мостів, гребель і т.п. У залежності від модифікації бомби оснащуються однією з двох систем наведення - напівактивною лазерною (КАБ-1500Л) або телевізійно-командною (КАБ-1500ТК). Бойова частина бомби - фугасна або проникаюча. Підвіска бомби на літаку здійснюється за допомогою універсального балкового тримача серії БД.

Тактико-технічні характеристикиКАБ-1500Л і КАБ-1500ТК:

Рис. 3.30. Керована авіабомба типу КАБ-1500

15. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Л-Ф. Призначена для ураження наземних/надводних малорозмірних особливо міцних і заглиблених цілей типу залізобетонних укриттів, складів ядерної зброї, командних пунктів. Має лазерну напівактивну систему самонаведення, що забезпечує при бомбометанні кругове ймовірне відхилення до 7 - 10 м.

Рис. 3.31. Корегована авіаційна бомба КАБ-1500Л-Ф

У кормовій частині розташоване хрестоподібне оперення, за яким розташовуються біпланні рули, що забезпечують високу маневреність бомби. Переднє і заднє оперення складається, що дозволяє розміщати бомбу не тільки на зовнішній підвісці, але й у бомбовідсіках великих літаків.

16. Важкий боєприпас об'ємного вибуху MOAB. Бомба MOAB є подальшим розвитком сімейства авіабомб BLU-82 масою 3100 кг, які застосовувалися по військах талібів в Афганістані в грудні 2001 року і, зокрема, по їхніх укриттях у печерах Тора-Бора. На думку експертів, застосування бомб BLU-82 мало певний психологічний ефект на війська талібів. Разом з цим американські спеціалісти дійшли до висновку, що ВС США не мають в своєму арсеналі авіаційних бомб, здатних ефективно застосовуватися по об’єктам подібного типу. У зв’язку з цим ВПС США ініціювали, зокрема, розробку нового важкого боєприпасу об'ємного вибуху MOAB (Massive Ordnance Air Blast).

Рис. 3.32. Важкий боєприпас об'ємного вибуху MOAB

Однак, якщо авіабомба BLU-82 є некерованою бомбою, що стабілізується на траєкторії гальмовим парашутом, то MOAB відноситься до класу керованої високоточної зброї.

Бомба має добре обтічний циліндричний корпус великого подовження і крило невеликого розмаху. У хвостовій частині розташований блок з чотирьох ґратчастих стабілізаторів, що складаються, і рулів, аналогічних застосовуваним на російських оперативно-тактичних ракетах 9М79 "Точка" і авіаційних ракетах класу "повітря - повітря" Р-77. Маса бомби складає близько 9800 кг.

Цілком імовірно, що для її наведення застосовуються дані супутникової навігаційної системи GPS. У головній частині бомби розташований неконтактний датчик цілі, який забезпечує підрив бомби на визначеній висоті над земною поверхнею.

Даних про бойову ефективність нової бомби у теперішній час немає.

Перше випробування бомби MOAB проведено 12 березня 2003 року. MOAB була встановлена у вантажному відсіку на спеціальному візку і витягнута та скинута з транспортного літака С-130 "Геркулес". Такий спосіб бойового застосування дозволяє застосовувати MOAB тільки по наземних об'єктах, що не мають систем ППО середньої і великої дальності.

Також зараз в військових та урядових колах США знов дискутується питання скасування мораторію 1992 року на розробку, виробництво та випробування малопотужних (до 5 кілотонн) ядерних боєприпасів, які, з точки зору низки експертів, є найбільш надійним засобом ураження укриттів типу Тора-Бора.

Переглядів: 1021