• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Модуль 2

ЗМ. 1. Зрівнювання результатів геодезичних вимірів методами математичної статистики

1.1 Сутність задачі зрівнювання результатів вимірів в геодезії

1.2 Два підходи до розв’язання задачі зрівнювання геодезичних побудов.

1.3 Сутність і обґрунтування методу найменших квадратів, його використання у зрівнюванні геодезичних побудов.

ЗМ.2. Параметричний спосіб зрівнювання геодезичних побудов

2.1. Постановка задачі. Рівняння поправок.

2.2. Мінімум|мінімум-ареал| [V²]. Нормальні рівняння.

2.3. Матричне представлення параметричного методу зрівнювання.

Розв’язання нормальних рівнянь.

2.4. Оцінка точності вирівняних|урівнювати| значень невідомих геодезичних вимірів.

2.5. Обчислення|підрахунок| емпіричної середньоквадратичної похибки за поправками, отриманими у результаті |одержувати|із| зрівнювання.

2.6. Середньоквадратична похибка виміряних|виміряти| величин після|потім| зрівнювання.

2.7 Зрівнювання і оцінка точності при нерівноточних| вимірах.

2.8 Приклади складання рівнянь нев’язок для різних видів геодезичних вимірів і геодезичних мереж.

2.9 Зрівнювання трилатерації (лінійна засічка).

2.10. Зрівнювання системи нівелірних|нівелір| ходів.

ЗМ. 3. Метод зрівнювання виміряних величин, пов'язаних умовами

3.1. Постановка задачі. Умовні рівняння.

3.2. Умовний мінімум|мінімум-ареал| [V²]. Нормальні рівняння корелят і їх розв'язання.

3.3. Оцінювання точності функцій зрівняних|урівнювати| величин.

3.4. Обчислення|підрахунок| емпіричної середньоквадратичної| похибки за поправками і середньоквадратичною| похибкою вирівняних|урівнювати| величин.

3.5. Зрівнювання і оцінка точності нерівноточних| вимірів.

3.6. Зрівнювання тріангуляції.

3.7. Зрівнювання систем нівелірних|нівелір| ходів.

ЗМ. 4. Зрівнювання систем виміряних величин, пов'язаних умовами, із|із| додатковими невідомими

4.1. Загальні|спільні| відомості.

4.2. Підведення підсумків курсу.

1.3. Мережева|мережна| модель технології навчання

Мережева модель технології навчання дає уявлення про вивчення навчального матеріалу розподіленого в часі. Надано процес досягнення поставлених цілей у вигляді мережевої (семантичної) моделі, де її вершини відповідатимуть процедурам проведення занять як теоретичних, так і дослідницьких у вигляді лабораторних робіт (див. рис.1.1). Мережева модель ставить у відповідність змістові модулі і об'єм конкретних видів занять. Мережева модель містить декілька видів стосунків «Л – Лр», «Лр –Л», «Лр – Лр», «Лр – І», «Лр – З». Крім того, два види вершин мережевої моделі жорстко впорядковані. Строгий порядок мають вершини Лi , а Лрj . Такий порядок забезпечує послідовне вивчення теоретичного матеріалу і його закріплення у процесі виконання лабораторних робіт. Окремі вершини помічені спеціальним чином, що позначає заняття на яких здійснюються процедури діагностики знань і умінь студентів за пройденим матеріалом, а також заняття на яких видаються розрахунково-графічні завдання.

Рис. 1.1 – Мережева|мережна| модель викладання навчального матеріалу

Рис. 1.1 – Мережева|мережна| модель викладання навчального матеріалу (продовження)

1.4. Термінологічна модель змісту|вмісту| навчального матеріалу

Предметом вивчення навчальної дисципліни є|з'являються| методи обробки геодезичних вимірів|вимірів|. Тому як корінне поняття термінологічної моделі навчальної дисципліни оберемо термін «метрологія». На рис.1.2 ілюструється узагальнена схема формування понять науки про виміри - метрології. Тут в якості термінів, що забезпечують розуміння навчального матеріалу використовують терміни і визначення вимірів у геодезії і інструментальних математичних засобах|коштів| (методи, способи, теорії).

Рис. 1.2 – Узагальнена схема формування понять метрології

У процесі вивчення навчального матеріалу студенти повинні сформувати термінологічну і понятійну базу певного навчального матеріалу, яку надалі використають при вивченні картографії, геоінформаційних систем, вищої геодезії і таке інше. У верхній частині рис. 1.2 показано, що розпочинаючи вивчення цього навчального матеріалу студенти повинні вже володіти термінологією курсу «геодезія», а також термінами і основними поняттями математичного інструментарію. Термінологія цього навчального матеріалу представлена в додатку Ау вигляді тезауруса.

1.5. Схема технології навчання|вчення| як складова частина

Переглядів: 408