Заключний етап

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доробка з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються в вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. Основна вимога до заключної частини - не повторювати зміст вступу, основної частини роботи та висновків до розділів. Приклад написання висновків відображено у додатку Ж..

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її практична значущість; визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилося; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен відзначити про це у вступі.

Обов’язковою частиною введення є огляд літератури за темою дослідження, в який включають найцінніші, актуальні роботи (10-15 джерел). Огляд повинен бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг і недоліків даних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, які освітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід здійснювати повний бібліографічний опис публікацій, які аналізуються, достатньо назвати автора та назву, а поряд у квадратних дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд потрібно коротким висновком про ступінь освітленості в літературі основних аспектів теми. Приклад написання вступу відображено у додатку З.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки та відображає об’єм використаних джерел і ступінь вивченої досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список...» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Мінімальна кількість використаних джерел дорівнює 20 найменуванням.

Літературне оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання й одним з багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Перш за все звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота та репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність і відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури та додатки, на зовнішнє оформлення титульного листа.

Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити в текст необхідні зміни та доповнення як за ініціативою самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівнику, потрібно ще раз переглянути, чи логічно висловлений матеріал, чи є зв’язок між главами та параграфами, або весь текст «працює» на головну ідею курсової роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті (див. додаток К).

Оформляючи текст роботи, потрібно знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час не слід читати щось з теми роботи, але необхідно постійно думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та викладена, з’являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми - неодмінна умова поліпшення структури та змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів і уникнути цього. Не потрібно боятися скорочувати написане - від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожну пропозицію, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто та чітко, коротко та доступно відбивали зміст викладених питань. Не варто користуватися складними синтаксичними конструкціями - вони часом слабо зв’язані між собою логічно та містять двозначні тлумачення.

У курсовій роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова та вирази-штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку», «Ми одержуємо», «Ми спостерігаємо». Слід уникати в тексті частих повторень слів або словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (А. Ю. Александрова, а не Александрова А. Ю., як це прийнято в списках літератури).

Чернетку курсової роботи потрібно писати на окремих листах паперу з однієї сторони з полями (приблизно шириною 3-4 см). Недотримання такої вимоги ускладнює внесення автором необхідних змін у текст, які можна зробити на полях або на зворотному боці листа. Тут же можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанту роботи на останні дні встановленого терміну. Завдання студента - якомога раніше подати чернетку керівнику. Вважається нормою, коли курсова робота переробляється кілька разів. Навіть досвідчені автори неодноразово допрацьовують свої роботи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підготовчий етап	\|	МЕТОДИКА ТУРИСТСЬКОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КРАЇНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.