Вправа 57. І. Поясніть значення пар речень. Які з них виразніші і чому? Виділіть слова, вжиті в переносному значенні. Які з речень можна використати в художньому стилі? Чому?

1. Запалало вогнище. – Запалали ягоди горобини. 2. Гасне лампа. – Гасне день. 3. Дівчинка упала на траву. – Зірки падають на дно річки. 4. Діти вийшли на прогулянку – Місяць вийшов на прогулянку. 5. Дрімає бабуся. – Дрімають будиночки. 6. Цвітуть червоні маки. – Червоний килим листя покрив землю. 7. На вокзалі ми попрощалися. – Попрощалися ми з теплим літом.

II. Складіть художній опис осені, використовуючи подані вище речення. Запишіть на чернетці і відредагуйте.

Вправа 58. Складіть речення з поданими фразеологізмами. Для яких стилів вони характерні?

Відігравати роль; підвищувати рівень; здобути перемогу; справити враження; мати значення; користуватися успіхом; мати успіх.

Вправа 59. Прочитайте текст. Якого він стилю? Назвіть найголовніші стильові ознаки.

Рідна мова – це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого “я”, коли воно є, своєї особистої і національної гідності. Та річ не тільки в цьому. Річ і в об’єктивній природності, необхідності, доцільності рідних мов та мовного розмаїття в багатонаціональному світі, річ в об’єктивній цінності їх для картини світу, річ у тому, що з умиранням усякої, а особливо розвиненої національної мови, людство назавжди втрачає одну із сторінок своєї духовної історії, стає біднішим і несправедливішим.

Сьогодні на мови та їхнє майбутнє треба дивитися не лише з погляду їхніх функцій, а й з погляду зафіксованих у них багатств національної духовності та культури (І. Дзюба).

Вправа 60. Проаналізуйте запропонований текст. Які особливості цього стилю?

Імʼя Сильвестра Яричевського вже давно відоме українцям. В українських часописах і газетах часто друкувалися його вірші та фейлетони. Прочитавши їх, дехто був, напевно, приємно вражений. Ось автор, який має що сказати людям і знає, як те сказати. Він проникав глибоко в душу народу і черпав звідти свої пісні, які йшли до серця народу. Його поетичне мистецтво чисто народне. Він ніколи не стоїть осторонь від того, чим живе народ, а, навпаки, бореться поруч із ним за його волю. В його віршах звучить велика туга за сонцем. Він твердо вірить в те, що народ встане і піднесеться до найбільших висот людства.

Вправа 61. Виконайте стилістичний аналіз уривку публіцистичного твору В. Симоненка «Наша рідна Вітчизна». Вкажіть прийоми і засоби досягнення виразності, дохідливості, переконливості.

Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть зникнути тільки тоді, коли зникне і сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово «Батьківщина». Воно вічне, як вічний народ.

Воно вічне тому, що за ним стоїть цілий світ. Це слово – начинене силою людської любові і ненависті, освячене потом і кров'ю кращих синів народу. Важко знайти ніжні й сердечні слова, які б не були вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме у всіх чесних і щирих серцях. Але було б примітивно й убого мислити, що ця любов є лише вдячністю за добро, за ласку, за щедрість землі, на якій живеш.

Для багатьох Вітчизна ставала мукою, раною душі, і від того любов до неї не згасала, а спалахувала ще яскравішим полум’ям. У чорну годину самодержавного гніту Вітчизна ставала совістю кращих умів. І не ті, що плазували перед катами, любили її по-справжньому. І не ті, що обжирались плодами землі, розуміли її по-справжньому. І не ті, що під брязкіт кайданів провадили в тюрми борців, захищали честь своєї Вітчизни.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бабуся приїхала	\|	Вправа 67. Тест.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.