• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фрезерування

Конфігурація оброблюваної поверхні і вид обладнання визначають тип застосовуваної фрези. Її розміри визначаються розмірами оброблюваної поверхні і глибиною зрізаного шару. Діаметр фрези для скорочення основного технологічного часу і витрати інструментального матеріалу вибирають по можливості найменшою величини, враховуючи при цьому жорсткість технологічної системи, схему різання, форму і розміри оброблюваної заготовки.

Під час торцевого фрезерування для досягнення продуктивних режимів різання діаметр фрези D повинен бути більше ширини фрезерування В, тобто D = (1,25 ¸ 1,5)B, а при обробці сталевих заготовок обов'язковим є їхнесиметричне розташування щодо фрези: для заготовок з конструкційних вуглецевих і легованих сталей - зрушення їх у напрямку врізання зуба фрези, чим забезпечується початок різання при малій товщині шару, що зрізується; для заготовок з жароміцних та корозійностійких сталей - зрушення заготовки в бік виходу зуба фрези з різання, чим забезпечується вихід зуба з різання з мінімально можливою товщиною шару, що зрізується. Недотримання зазначених правил приводить до значного зниження стійкості інструмента. Глибина фрезерування t і ширина фрезерування В - поняття, пов'язані з розмірами шару заготовки, що зрізається при фрезеруванні. У всіх видах фрезерування, за винятком торцевого, t визначає тривалість контакту зуба фрези із заготівлею; t вимірюють у напрямку, перпендикулярному до осі фрези. Ширина фрезерування В визначає довжину леза зуба фрези, що бере участь у різанні; В вимірюють у напрямку, паралельному осі фрези. При торцевому фрезеруванні ці поняття міняються місцями.

Подача. При фрезеруванні розрізняють подачу на один зуб S_Z, подачу на один оберт фрези s і подачу хвилинну S_хв, мм/хв, які перебувають у наступному співвідношенні:

Sхв = S·n = S_Z·z·n, (33)

де n - частота обертання фрези, об/хв;

z - число зубів фрези.

Вихідною величиною подачі при чорновому фрезеруванні є її величина на один зуб S_Z, при чистовому фрезеруванні - на один оборот фрези S, за якою для подальшого використання обчислюють величину подачі на один зуб S_Z = S/z.

Рекомендовані подачі для різних фрез і умов різання наведені в табл. 33-38.

Швидкість різання - окружна швидкість фрези, м/хв:

(34)

Значення коефіцієнта C_V і показників степеня наведено в табл. 39, а періоду стійкості T - в табл.40.

Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання, що враховує фактичні умови різання:

К_V = К_MVК_ПVК_ІV, (35)

де К_MV - коефіцієнт, що враховує якість оброблюваного матеріалу (табл. 1-4);

К_ПV - коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки (табл. 5);

К_ІV - коефіцієнт, що враховує матеріал інструменту (табл. 6).

Сила різання. Головна складова сили різання при фрезеруванні - окружна сила P_z, Н:

, (36)

де z - число зубів фрези;

n - частота обертання фрези, об/хв.

Значення коефіцієнта С_P і показників ступеня наведено в табл. 41, поправочний коефіцієнт на якість оброблюваного матеріалу К_MP для сталі і чавуну в табл.9, а для мідних і алюмінієвих сплавів - в табл. 10. Величини інших складових сили різання: горизонтальної (сила подачі) P_h, вертикальної Р_v, радіальної Р_у, осьової Р_х встановлюють зі співвідношення з головною складовою P_z за табл. 42.

Крутний момент М_кр, Н·м, на шпинделі і потужність різання (ефективна)N_е, кВт, відповідно:

, (37)

, (38)

де D-діаметр фрези, мм.

Для усіх інших операцій та переходів режими різання визначимо табличним способом. Результати занесемо в таблицю 20.

Таблиця 20.

Режими різання

Переглядів: 2192