Поняття і значення зайнятості.

Розвиток ринку безпосередньо пов’язаний з таким поняттям, як зайнятість населення, а через неї з таким негативними процесами , як соціальна поляризація суспільства, безробіття.

Поняття «зайнятість» включає економічний, соціальний та правовий аспект і розглядається як тріада категорій: економічної, соціальної та правової.

Зайнятість з економічної точки зору – це діяльність працездатного населення зі створення суспільного продукту або національного доходу. Ця зайнятість, з точки зору користності, для суспільства має вирішальне значення. Вона визначає як економічний потенціал суспільства, так і рівень та якість життя населення в цілому, а також добробут окремих громодян.

Зайнятість з соціальних позицій – це зайнятість такими видами корисної діяльності, як навчання в загальноосвітних школах, середніх та вищих навчальних закладах, служба в армії, зайнятість в домашньому господарстві, виховання дітей, догляд за хворими і людьми похилого віку, участь в роботі громадських організацій.

Правовий зміст зайнятості - полягає в тому, що праця є природним правом людини і це право гарантується громодянину України державою.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громодянин має право на працю, а держава створює умови для здійснення цього права, гарантує однакові можливості у виборі професії і роду трудової діяльності, реалізує програму професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до потреб суспільства.

Відповідно до закону України «Про зайнятість населення», зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб і така, що , як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах. Зайнятістю визначається діяльність, яка базується на праві вільного володіння своєю здатністю до праці, і право властності на засоби виробництва для її здійснення.

До зайнятого населення сучасне законодавство відносить громодян України, які проживають на її теріторії на законних підставах, а саме:

- працюючих за наймом на умовах повного та неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності, в міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за її межами;

- громодян, які самостійно забезпечують себе роботою, підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві;

- обраних, призначених або затверджених на платних посадах в органах державної влади, управління, суспільних організаціях;

- обраних громодян, які служать у Збройних силах, Податковій поліції, органах національної безпеки, внутрішніх справ та ін.;

- направлених на виконання платних громадських робіт;

- громодян, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; тих, що навчаються в денних загальноосвітних школах, середніх і вищих навчальних закладах;

- зайнятих вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та людьми похилого віку;

- працюючих громодян інших держав, які тимчасово проживають в Україні та виконують функції, не пов’язані з забезпеченням робіт посольств і місій.

Зайнятість населення в будь-якій країні, а тим більш в умовах формування ринкових відносин і , зокрема ринку праці, є центральною ланкою соціально-економічного розвитку суспільства. Спеціалісти вважають, що за рівнем зайнятості населення можна зробити оцінку загального рівня розвитку даної держави.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА ІІ. Регулювання зайнятості населення	\|	Види зайнятості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.