• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Більш глибоке розуміння суті маркетингу передбачає розгляд його з економічної, господарської і комерційної сторін.

Економічна сторона маркетингу полягає у застосуванні фірмою наступних умов:

· наявність фізичних і юридичних осіб (фірм, компаній тощо); можливості комунікативних зв'язків, які базуються на порядності, чесності і добросовісності партнерів;

· вільний вибір альтернативних рішень і, відповідно, прийняття або відхилення пропозицій:

· можливості реально впливати на покращення економічного становища власної фірми, партнерів і конкурентів на ринку товарів.

Господарська сторона маркетингу зводиться до розподілу виробничо-технологічних і збутових функцій з метою пріоритету на ринку і успішного задоволення потреб споживачів. Вона охоплює:

o підготовку виробництва (можливості потужностей і стан технологічної підготовки, трудові ресурси);

o процес виготовлення товарної продукції;

o забезпечення відповідних функцій служб і відділів;

o систему фінансово-економічних заходів фірми.

Комерційна сторона маркетингу означає формування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початкового попиту, тобто зацікавленості у купівлі і споживанні товарів. Комерція підпорядковує і скеровує виробника виробляти тільки те, що можна продати, не забуваючи про постійно зростаючі потреби і вимоги потенційних (ймовірних) покупців на ринку. Дана функція маркетингу включає:

виявлення потреб і запитів різних груп покупців, розробку і виготовлення товарів;

встановлення ціни та інших стимулюючих факторів;

виявлення раціональних шляхів доставки товарів у потрібній кількості, упаковці та з відповідним інформативним супроводженням.

Вищенаведене дозволяє виділити класичний і сучасний погляди па «маркетинг».

*В класичному розумінні «маркетинг» — це підприємницька діяльність, яка здійснює управління рухом товарів і послуг від виробника до споживача або користувача.

*В сучасному розумінні «маркетинг»— це процес планування, втілення задуму, ціноутворення, товаропросування і реалізації ідей, товарів і послуг шляхом обміну, задоволення мети осіб і організацій.

Існує багато інших визначень маркетингу, зокрема, як процесу інтегрування (поєднання) зусиль усіх учасників ринку на взаємовигідній основі для формування і задоволення попиту, або як наукової системи організації виробництва і збуту товарної продукції, побудована на базі попереднього дослідження потреб покупців і споживачів.

*В узагальненому виді маркетинг - це система організації і збуту товарів, спрямована на задоволення потреб конкретних споживачів і користувачів та на одержання прибутку фірмою на основі дослідження і прогнозування ринку.

Становлення маркетингу як науки проходило сторіччями і історично склалось в результаті еволюційного розвитку дрібних, середніх і великих товаровиробників, зміни потреби цивілізованих суспільств, їх запитів і вимог та коливань ринкового співвідношення попиту (запитів і вимог) і пропозиції (можливостей задоволення останніх).

Одночасно з розвитком теорії проходив процес практичного втілення основних принципів маркетингу у комерційну діяльність. У зв'язку з цим можна виділити окремі етапи розвитку маркетингу як науки теорії ринку і практики підприємницької діяльності (табл.1.1).

Таблиця 1.1.Етапи розвитку маркетингу(XX ст.)

Отже, маркетинг як економічна система управління господарською діяльністю з орієнтацією на ринок отримав теоретичне обґрунтування становлення і розвитку та організаційне втілення у підприємницьку діяльність організацій, фірм та компаній, що працюють у ринковому середовищі.

Застосування маркетингу фірмами здійснюється з врахуванням принципів, цілей і специфічних функцій, які ним виконуються у виробничо-збутовій діяльності.

Основними принципами,завдяки яким маркетинг виконує відповідні функції, є:

q вільний вибір мети і стратегії функціонування та розвитку;

q концентрація зусиль на досягненні кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності та оволодіння часткою ринку; відкритість до споживачів, їх потреб і побажань та активне пристосування і вплив на них;

q комплексний підхід до вирішення проблем відповідно до наявних ресурсів і можливостей фірми;

q постійний пошук та реалізація резервів для оптимального та ефективного використання управлінських кадрів збутової сфери; науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, випередження конкурентів, систематичне проведення маркетингових досліджень; гнучкість у досягненні поставленої мети через реакцію на постійні зміни у макросередовищі ринку;

q активність, наступальність та підприємництво, що дозволяють швидко і ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища фірми.

Наведені принципи стосуються лише комерційної діяльності фірм, проте маркетинг є актуальним для будь-якого виду, будь-якої сфери діяльності.

Завдяки перерахованим принципам підприємства та фірми мають можливість обирати цілі своєї діяльності. В загальному цілі маркетингу Ф. Котлер зводить до таких чотирьох напрямів: досягнення максимально можливого високого споживання; досягнення максимальної споживчої задоволеності; падання максимально широкого вибору; максимальне підвищення рівня життя [14, с. 71.].

З точки зору конкретної фірми її цілі поділяють на загальні та конкретні.

До загальних цілей маркетингу зараховують:

v досягнення максимально можливого високого споживання, що сприяє максимальному зростанню виробництва, зайнятості і збагачення;

v досягнення максимального споживчого задоволення;

v надання широкого вибору товарів і послуг;

v підвищення якості життя (якість товарів, фізичне, духовне, культурне задоволення тощо).

До конкретних цілей маркетингу зараховують:

Ø задоволення вимог споживачів і покупців;

Ø завоювання частки ринку;

Ø забезпечення росту обсягів збуту;

Ø досягнення переваг над конкурентами;

Ø вдосконалення маркетингових структур управління збутом;

Ø активізація стимулювання збуту і рекламної діяльності;

Ø застосування нових методів дослідження ринку.

Отже, основні завдання маркетингу можна звести до наступних:

· виявлення існуючих і потенційних побажань та попиту на товари і послуги;

· організація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт для створення конкурентоспроможної продукції;

· планування і координація виробничої, збутової та фінансової діяльності фірми;

· організація і удосконалення системи та методів збуту продукції;

· реалізація політики ціноутворення;

· комунікації маркетингу;

· аналіз маркетингової діяльності та контроль її здійснення.

Згідно з названими завданнями основними функціями маркетингу є:

o аналіз навколишнього середовища;

o дослідження ринку і його середовища;

o виявлення і детальний аналіз потреб споживачів;

o довго- і короткотермінове, планування товарної номенклатури і її реалізація;

o організація товаропросування і розподіл продукції;

o організація механізму ціноутворення;

o забезпечення соціальної відповідальності перед суспільством;

o організація стимулювання збуту, реклами і після продажного обслуговування,

o управління і контроль маркетингу.

Рис. 1.1. Взаємовідносини суб'єктів маркетингу

у виробництві і збуті товарів і послуг

Функції маркетингу, які виконують окремі суб'єкти (підприємства та особи), взаємо пов'язують їх у процесі ринкових і комунікативних зв'язків.

Суб'єктами маркетингу виступають: споживачі (користувачі), товаровиробники і обслуговуючі організації, підприємства юртової і роздрібної торгівлі, організації-споживачі та служби маркетингу. Схема взаємовідносин суб'єктів і їх відношення до товарів і послуг зображено на рисунку 1.1.

Переглядів: 993