МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Вдосконалення відносин власності в Україні пов'язане зі створенням системи речових прав. Така система запропонована у ЦК України (Книга третя). Права на чужі речі - є одним з важливих обмежень права власності, їх сутність полягає в тому, що суб'єкт цього права має змогу користуватися чужою річчю або навіть розпоряджатися нею. У ст. 395 ЦК України зазначено, що речовими правами на чуже майно вважаються: право володіння, сервітут, суперфіцій, емфітевзис. Законом можуть бути передбачені інші права на чуже майно. Тобто законодавець не тільки чітко визначає види прав на чужі речі, зміст яких розкривають відповідні норми ЦК України, а й залишає вільним місце для тих прав, що будуть виникати у процесі подальшого розвитку приватних відносин у нашому суспільстві.

ЦК України передбачає такі види речових прав: право власності і речові права на чуже майно. Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно визнаються: право володіння; право обмеженого користування (сервітут); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

До ознак прав на чужі речі (майно) відносяться: 1) Речові права на чужі речі обтяжують і обмежують право власності. Це означає, що перехід права власності на майно від власника до інших осіб не є підставою для припинення речових прав інших уповноважених осіб на це майно, за винятками, встановленими законом або договором. Внаслідок реалізації принципу слідування, тобто через те, що останні слідують за річчю, незважаючи на зміну суб'єктів права власності, складається ситуація, коли права на чужі речі обтяжують кожне право власності, як те, що існувало при їх встановленні, так і кожне наступне, що виникатиме у майбутньому. Перехід права власності на майно від власника до інших осіб не є підставою для припинення речових прав інших уповноважених осіб на це майно, за винятками, встановленими законом або договором; 2) Права на чужі речі здійснюються незалежно від волі власника; 3) Права на чужі речі здійснюються лише в певних межах. Межі здійснення залежать від виду речового права. Вони встановлюються законом і можуть бути конкретизовані у договорі з власником або у судовому рішенні; 4) Права на чужі речі захищаються від усіх осіб, у тому числі від власника.

Вказане положення також закріплено у ст. 396 ЦК України. У ньому втілюється абсолютність прав на чужі речі. Незважаючи на свою обмеженість, вони захищаються так само, як і право власності.

Джерела, рекомендовані до заняття:

1.Конституція України від 28.06.1996 // ВВРУ - 1996 - № 30. - Ст. 141 (з наступними змінами).

2.Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // ВВРУ – 2003. - №40-44. - Ст.356 (з наступними змінами).

3.Господарський кодекс України від 16.01.2003 // ВВРУ. - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - Ст.144 (з наступними змінами).

4.Земельний кодекс України від 25.10.2001 //ВВРУ.-2002. - №3-4 (з наступними змінами). – Ст.32.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання 4	\|	ТЕМА 19. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.