Визначення мети i задач наукового дослідження

Мета дослідження орієнтує його на кінцевий результат як теоретично-пізнавальний, так і прикладний, а завдання формулюють питання, на які повинна бути дана відповідь стосовно реалізації мети дослідження (аналізу).

Мета і завдання дослідження створюють взаємопов’язані ланцюжки, в яких кожна ланка служить засобом для утримання останніх ланцюгів.

У випадку, коли основна мета формулюється як теоретико-прикладна під час розробки програми, головна увага повинна приділятися опрацюванню наукової літератури з визначеної проблеми, побудові гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткій семантичній і емпіричній інтерпретації висхідних понять, виділенню наукової проблеми і логічному аналізу робочих гіпотез. Конкретний об’єкт дослідження визначається тільки після того, як виконана попередня робота на рівні теоретичного пошуку.

Наприклад, для визначення аспектів поведінки банків у системі інвестування економіки ми звертаємося до статистики, літературних джерел, щоб знайти відповіді на питання: які тенденції, динаміка, структура? Які об’єкти і суб’єктивні механізми регулювання процесу? Які принципові розбіжності виявляються в інтерпретації регулятивних механізмів? Які можливі пояснення цих розбіжностей у підходах до предмета? Уточнюємо ключові поняття, формуємо систему гіпотез, які базуються на теоретичних і експериментальних даних, і, на — кінець, формулюємо загальну гіпотетичну «модель» процесу — диспозиційну концепцію регуляції інвестиційного процесу. Тільки після цього починається пошук відповідного об’єкта для перевірки теоретичної моделі, висунутих гіпотез.

Інша логіка управління діями аналітика, коли він ставить перед собою безпосередньо практичну мету. Розробка програми починається виходячи із специфіки об’єкта (тобто з того, чим завершився попередній теоретичний аналіз у попередньому випадку) та усвідомлення завдань, що підлягають вирішенню.

Тільки після цього звертаємося до літературних джерел у пошуку відповіді на запитання: чи існують «типові» вирішення завдань, що виникли, тобто спеціальна теорія, що стосується предмета. Якщо такого «типового» вирішення немає, розгортаємо роботу за схемою теоретико-прикладного дослідження. А якщо такі вирішення є, гіпотези прикладного дослідження вибудовуються як різні варіанти трансформації типових вирішень стосовно наших конкретних умов.

Важливо мати на увазі, що кожне дослідження, яке зорієнтоване на вирішення теоретичних завдань, можна продовжити як прикладне. На першому етапі ми отримуємо деякі типові вирішення проблеми, а потім переносимо їх у конкретні умови. Справедливо говорять, що не існує нічого практичнішого за гарну теорію.Але треба мати на увазі, що з гарного практичного дослідження не завжди можливо зробити теоретичні висновки. Необхідно, щоб від самого початку фактичні дані описувались у відповідних термінах і зіставлялися з гіпотезами. Буває неможливо перегрупувати зібрані дані за тим чи іншим висхідним принципом. Саме це спонукає аналітика накопичувати емпіричний матеріал відповідно до чіткої цільової настанови.

Таким чином, визначення мети дослідження дозволяє упорядкувати процес наукового пошуку у вигляді послідовності розв’язання основних і додаткових завдань.

Наприклад, виконується науково-дослідна робота з питань моделювання стратегії розвитку персоналу підприємства.

Тоді метою дослідження буде удосконалення теоретико-методологічних положень, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу, а також розробка методичних рекомендацій та інструментарію щодо формування стратегії управління розвитком людських ресурсів підприємства (фірми).

Треба пам’ятати, що основні завдання логічно взаємопов’язані з конкретними, котрі зумовлені основними, і є засобами розв’язання головних проблем дослідження.

Під час виконання названого дослідження для досягнення мети в роботі можуть вирішуватися такі завдання:

· проводиться дослідження категорійного апарату проблеми управління і розвитку персоналу, аналізується еволюція основних концепцій;

· розробляється механізм формування стратегії управління розвитком персоналу, структурними елементами якого є механізм діагностики, планування і регулювання, а також розвитку людських ресурсів підприємства;

· відпрацьовується комплекс моделей оцінки привабливості підприємства на ринку праці, усунення диспропорцій у стані людських ресурсів підприємства;

· розробляється адаптивна модель планування чисельності персоналу;

· на основі аналізу цільової спрямованості методів та моделей мотивацій персоналу розробляється концептуальна модель мотивації людських ресурсів;

· готуються математичні моделі вибору стратегїїрозвитку персоналу підприємства і стратегічні програми, які відповідають визначеним стратегіям.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні функції економічного дослідження	\|	TEXT 4. THE CONSTITUTION OF THE RUSSIAN FEDERATION

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.