ВІДМІНКОВІ ФОРМИ ІМЕННИКІВ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІІ ВІДМІНИ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ

Розглянемо лише ті відмінкові форми, які мають слабку норму, що часто призводить до помилок.

а(я)	-у(ю)
назви міст та інших населених пунктів: Києва, Львова, Парижа, Лондона.	назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення -у: Кривого Рогу, Красного Лиману.
географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Пслава, Тетерева;	назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім зазначених) на –а, -я:Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу, Сибіру, Криму;
назви осіб, власні імена та прізвища: студента, хлопця, Андрія, Франка;	назви явищ природи: вітру, туману, землетрусу;
назви чітко окреслених предметів: автобуса, стола, гвинта, автобуса, олівця;	назви установ та організацій: клубу, університету, інституту, універмагу;
наукові терміни іншомовного походження: атома, сегмента, квадрата, конуса; а також україн- ські суфіксальні слова-терміни: чисельника, відмінка, займенника (але: роду, виду, складу).	літературознавчі терміни: сюжету, роману, фейлетону, памфлету; іменники на позначення місця, простору: абзацу, краю, лиману, рову, світу (але: берега, горба, хутора, майданчика, ставка).
назви тварин і дерев: вовка, коня, клена, дуба, ясена, явора;	назви рослин, кущів, плодових дерев: барвінку, щавлю, ковилю, очерету, ренклоду, ячменю (але: вівса, чагаря ).
назви грошових одиниць, мір довжини, площі, ваги, часу: карбованця, долара, грама, місяця (але: віку, кварталу, року).	назви збірних понять: капіталу, хору, лісу, ансамблю, взводу, оркестру (але: кросворда, табуна).
назви днів тижня, місяців, числові назви: понеділка, вівторка, серпня, липня, мільйона;	назви речовини, матеріалу: водню, азоту, піску, сиру; але хліба.
назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня, кузова, трактора;	назви, почуттів, процесів, станів, властивостей, ознак: болю, страху, ідеалу, принципу, інтересу, винятку, імпульсу, синтезу;
назви частин тіла, органів: пальця, хребта, нігтя, шлунка (але: стравоходу, мозку).	назви суспільно-політичних формацій, явищ суспільного життя: капіталізму, прогресу, руху, феодалізму;
	назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: будинку, поверху, вокзалу, метрополітену (але: бліндажа, куреня, млина, гаража).
	більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водопроводу, родоводу, живопису;
	назви видів спорту й танців: баскетболу, боксу, тенісу, футболу, вальсу, танцю (але: гопака, козачка, тропака).

Деякі іменники мають паралельні закінчення, причому значення слів не змінюється: полка – полку, стола – столу, моста – мосту, гурта – гурту.

У ряді іменників зміна флексій впливає на значення: акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав), елемента (конкретне) – елементу (абстрактне), рахунка (документ) – рахунку (дія), терміна (слово) – терміну (строк). Сплутування цих закінчень впливає на зміст висловлення, наприклад:Інженер з техніки безпеки зупинився біля апарату, норма:Інженер з технікибезпеки зупинився біля апарата.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Написання Е, Є в іншомовних словах	\|	ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.